Дорослі ефективно навчаються тому, що певні знання й навички їм потрібні «на вчора». А от діти — тому що їм просто цікаво.

Інтерес, який є основним мотивом відмінного навчання вашої дитини, — це не просто «вау» у відповідь на незвичайний факт. Це має бути допитливість і стабільно високий інтерес до навчання рівня «Мені так хочеться дізнатися: чому це так/ навіщо це/ як це робиться, що просто несила!». За такого рівня інтересу до теми чи предмету дитина на уроці переживає сильні емоції: радість від знаходження правильної відповіді, захват від перспективи використання знання на практиці, захоплення предметом вивчення тощо.

По-справжньому зацікавлена темою дитина не обмежується сприйманням інформації від учителя чи з підручника. Їй хочеться застосувати те, що вона дізналася, поекспериментувати, «як це працює», дізнатися більше, знайти відповіді на запитання: чому? навіщо? як? Такі дії — пошук додаткової інформації, дослідження властивостей об’єкта вивчення і творчість — і є пізнавальною активністю.

«Пізнавально активна» дитина під керівництвом учителя, у складі команди чи самостійно з величезним інтересом, підкріпленим емоціями, цілеспрямовано шукає істину, пропонує варіанти розв’язань навчальної проблеми, сприймає труднощі не як нездоланну перепону, а як новий рівень захопливої комп’ютерної гри.

Навіть слабкий учень, виявляючи пізнавальну активність, добивається вражаючих результатів! І навпаки, розумні, здібні діти вчитимуться абияк, якщо вчитель не заохочуватиме в них пізнавальну активність.

Читайте також: Що таке анаграми, чому вони часто зустрічаються в посібниках-журналах і яка від них користь вашій дитині

Дошкільнята можуть виявляти несвідому зацікавленість у навчальному процесі. Дитина стомилася — інтерес зник. Тому кожен першокласник на початку навчального року хоче отримувати гарні оцінки, однак трудитися й переборювати труднощі нікому не хочеться. Першачки до цього ще не готові. Завдання початкової школи — допомогти вашій дитині освоїти всі етапи пізнавальної активності та навчитися її більш-менш свідомо «вмикати».

Отут у гру вступають учитель і система початкової освіти, яку він використовує. Саме вони «ліплять» із першачків охочих (чи не дуже) до навчання учнів.

Навчальний процес можна побудувати так, щоби розпалювати інтерес і прагнення більше дізнатися, краще зрозуміти, регулярно демонструвати школярику його досягнення й різницю «до» й «після» вивчення теми, — і тоді дитина не лише запам’ятовуватиме і відтворюватиме вивчений матеріал, а й активно розумітиме його, формуватиме в мозку відповідні уявлення та поняття — як результат цілеспрямованої пізнавальної активності.

Якщо вчителю не вдається зацікавити дитину ні темою, ні способом подачі матеріалу, то дитина не формує потрібних понять, не робить «згодоване» їй знання СВОЇМ, не засвоює його. При цьому вона може «відбарабанити» будь-яку орфограму чи правило та ідеально написати диктант. Однак це запам’ятовування без повного розуміння — і в середніх та старших класах можуть виникнути проблеми у вивченні окремих предметів, у проєктній діяльності, у навчанні загалом. Адже пізнавальна активність залишиться несформованою.

Читайте також: Навіщо діти вчаться читати «спотворені» тексти

Поки ваша дитина навчатиметься в школі, психолог спільно з класоводом/класним керівником періодично проводитимуть тестування рівня пізнавальної активності учнів.

Психологічний тест має на меті визначити, чи досяг успіху вчитель? Чи зумів він пробудити у вашій дитині стабільний і сильний інтерес до навчання? І головне — наскільки сформованою є пізнавальна активність у вашої дитини наразі?

Також цей тест відповість на запитання, дуже важливі для кожного тата й мами:

• Наскільки подобається вашій дитині навчатися?
• Яке в неї ставлення до подолання труднощів?
• Наскільки розвинені в дитини самоконтроль, здатність до самоаналізу та, головне, мотивація добиватися позитивного результату?

Словом, результат тесту — це не діагностика успішності дитини. Це діагностика її емоційного ставлення до пізнання нового. А головне — це сувора оцінка роботи вчителя та ефективності навчальної системи, яку він застосовує.

Читайте також: Ментальна математика. Навіщо ми змушуємо дітей дітей обчислювати «в умі»?

Сучасна педагогічна наука сформувала три основні правила формування пізнавальної активності в молодших школярів (вони наводяться нижче, виділені жирним шрифтом). І ці правила суворо виконуються на кожному уроці в кожному класі, який навчається за освітньою системою Анжеліки Цимбалару. І секрет не в добросовісному додержанні вчителями певних педагогічних принципів — хоча це саме по собі дуже важливо.

Автори системи «Світ чекає крилатих» побудували навчальний і виховний плани, структуру посібників-журналів і структуру навчальних і виховних проєктів так, щоби пізнавальна активність пробуджувалася в дітей ніби «сама по собі».

1. Кожний урок, кожна вправа ЦІКАВІ. Матеріал і вправи дібрано так, щоби пробуджувати в дитини природну допитливість — і вміло «переносити» її на тему цього уроку. Ребуси, загадки, розмальовки, лабіринти, головоломки, завдання, що вимагають застосувати знання одразу з кількох предметів, незвичайні чи кумедні факти… Щоразу дітей чекає несподіванка. Ми даємо змогу вчителю дивувати дітей щодня — й учні завжди приходять на урок із переконанням, що буде обов’язково цікаво.

2. Об’єкт вивчення завжди хоча б трішки знайомий дитині. Відомо, що абсолютно незнайома річ інтересу не викликає. З добре знайомими речами протилежне — треба знайти щось таке, що може здивувати, вразити — інакше буде нудно. Навчальні плани й посібники нашої освітньої системи завжди тісно пов’язують нову інформацію з уже знайомою, а знайому, своєю чергою, подають у новому ракурсі — так, щоби діти здивувалися.

3. Матеріал згруповано навколо одного «стрижня». Кожний навчальний тиждень має наскрізну тему: «Тварини — діти Землі», «Космос», «Права дитини», «Гроші та родинний бюджет», «Спорт» тощо. Це дає змогу дітям засвоїти не лише максимум інформації з цієї теми, зробити цікавішими задачки та диктанти, а й пов’язати з темою (а отже і з життям) інші предмети, що вивчаються.

Крім того, врахували творці системи «Світ чекає крилатих» іще одну важливу вимогу, без якої пробудження пізнавальної активності майже неможливе — принцип свободи.

У молодшій школі, що працює за системою «Світ чекає крилатих» дітям надають чималу свободу самореалізації — й у висловленні своїх думок (з кожної теми обов’язково проводиться обговорення, диспут, дискусія), й у виборі самостійного чи групового проєкту (дитина обирає проєкт до вподоби та приєднується до групи дітей, які теж його обрали) і в тому, якої кінцевої форми цьому проєкту надати.

Звісно ж, цікавіше і якісніше вивчати те, що ти обрав сам, а не нав’язали «згори». Тоді й проблема — це не перешкода, а виклик, який дитина може зустріти не з острахом і очікуванням провалу, а з ентузіазмом і нетерпінням: «Мені буде цікаво!»

Читайте також:

8 капелюхів батьківства: чи кожен ви приміряєте?

10 помилок у вихованні, що псують дітям доросле життя

Неідеальні батьки: як вибачитися перед власною дитиною