10 помилок у вихованні, що псують дітям доросле життя
10 помилок у вихованні, що псують дітям доросле життя
Люблячі батьки можуть несвідомо зашкодити майбутньому добробуту й успіхам дітей
Багато наших проблем родом із дитинства. Їх зазвичай пов’язують з емоційними травмами через булінг у школі, насильство чи трагедію в родині тощо. Однак часто причиною дорослих негараздів є нібито незначні помилки, допущені у вихованні нашими батьками.
Американська психотерапевтка Емі Морен, авторка кількох бестселерів, присвячених вихованню дітей та стосункам у родині, називає 10 типів “токсичної” поведінки загалом хороших батьків. Така поведінка, попереджає психологиня, може призвести до розвитку комплексів та емоційних розладів у дитини, які та “забере” із собою в доросле життя і які перешкоджатимуть їй бути щасливою та успішною.
Американська психотерапевтка Емі Морен, авторка кількох бестселерів, присвячених вихованню дітей та стосункам у родині, називає 10 типів “токсичної” поведінки загалом хороших батьків. Така поведінка, попереджає психологиня, може призвести до розвитку комплексів та емоційних розладів у дитини, які та “забере” із собою в доросле життя і які перешкоджатимуть їй бути щасливою та успішною.
1. Ви “емоційно відсутні”
У вас забагато власних проблем, щоб перейматися ще й дитячими? Ні, ваша дитина виспана, нагодована, у неї в шафі повно чистого випрасуваного одягу, в неї є все, що потрібно і для школи, і для дозвілля... Крім вашої уваги до її емоцій і переживань.
Якщо ви не розмовляєте з дитиною про її маленькі радощі та печалі, а коли вона намагається вам щось розповісти, переписуєтеся у “Вайбері” з начальником, - у дорослому житті вашому синові чи доньці буде складніше побудувати міцні родинні стосунки.
Якщо ви не розмовляєте з дитиною про її маленькі радощі та печалі, а коли вона намагається вам щось розповісти, переписуєтеся у “Вайбері” з начальником, - у дорослому житті вашому синові чи доньці буде складніше побудувати міцні родинні стосунки.
2. Покладаєте на дитину забагато відповідальності
Ви не приховуєте від дитини жодної з ваших проблем і змушуєте її самостійно приймати важливі рішення щодо її життя? Молодшому школяру доводиться розв’язувати проблеми, якими мали б опікуватися ви як батьки? Наприклад, ви делегували старшій дитині нагляд за меншою, але при цьому не передбачили часу на дозвілля, ігри з друзями тощо.
Дитина зростатиме серйозною і відповідальною, швидко навчиться оберігати, захищати, допомагати молодшому розвиватися... Навіть сама вами опікуватиметься, коли проблеми виникнуть у вас. Однак у дорослість вона принесе з собою тягар тривожності та потребу контролювати все навколо себе - аби просто відчувати себе у безпеці. Та й заводити родину вона квапитися не буде: її “гніздо” вже зайняте молодшим братом чи сестричкою! І поки вони не вирушать у самостійне життя, вона не налагодить власного.
Дитина зростатиме серйозною і відповідальною, швидко навчиться оберігати, захищати, допомагати молодшому розвиватися... Навіть сама вами опікуватиметься, коли проблеми виникнуть у вас. Однак у дорослість вона принесе з собою тягар тривожності та потребу контролювати все навколо себе - аби просто відчувати себе у безпеці. Та й заводити родину вона квапитися не буде: її “гніздо” вже зайняте молодшим братом чи сестричкою! І поки вони не вирушать у самостійне життя, вона не налагодить власного.
3. Регулярно маніпулюєте дитячим почуттям провини
Заявляти синові чи доньці: “Якщо те мене справді любиш, то...” чи регулярно нагадувати про те, як ви тяжко працюєте, аби забезпечити дитину всім необхідним, - це прості способи добитися від неї слухняності та потрібних результатів.
Однак наслідки для вашої дитини в дорослому житті можуть бути досить неприємні. Її дуже просто буде змусити робити те, що їй невигідно. Чимало нещасливих шлюбів тримається лише тому, що партнер-маніпулятор використовує надмірну совісність “другої половинки” проти неї самої. Або навпаки, ваша дитина мавпуватиме вашу поведінку - і сама стане таким маніпулятором.
Однак наслідки для вашої дитини в дорослому житті можуть бути досить неприємні. Її дуже просто буде змусити робити те, що їй невигідно. Чимало нещасливих шлюбів тримається лише тому, що партнер-маніпулятор використовує надмірну совісність “другої половинки” проти неї самої. Або навпаки, ваша дитина мавпуватиме вашу поведінку - і сама стане таким маніпулятором.
4. Намагаєтеся конкурувати за дитячу прихильність
Таке стається не лише, коли тато і мама розлучені. Буває, для когось із батьків у більш-менш щасливому подружжі стає принциповим бути “улюбленцем” дитини. Прихильність дитини, як правило, завойовують подарунками, розвагами та навіть грошима.
Це свідчить передусім про психологічні проблеми в того з батьків, хто намагається відвоювати любов дитини суто для себе. А постраждає передусім психіка дитини. У таких сім’ях діти виростають у переконанні, що любов можна і треба купувати. Крім того, ці діти добре освоюють мистецтво маніпулювати іншими, аби здобути вигоду.
Це свідчить передусім про психологічні проблеми в того з батьків, хто намагається відвоювати любов дитини суто для себе. А постраждає передусім психіка дитини. У таких сім’ях діти виростають у переконанні, що любов можна і треба купувати. Крім того, ці діти добре освоюють мистецтво маніпулювати іншими, аби здобути вигоду.
5. Використовуєте страх, щоб добитися від дитини покори
Ми щиро віримо, що це точно не ваш випадок. Та бувають родини, в яких батько чи матір використовують погрози, навіть шантаж, аби дитина слухалася.
Діти, які щось роблять не тому, що це правильно, а тому що бояться виявити непослух, не можуть “відростити” так званий моральний компас. Це розуміння доброго і поганого та навичка обирати “на автопілоті” етичну поведінку.
Діти, які щось роблять не тому, що це правильно, а тому що бояться виявити непослух, не можуть “відростити” так званий моральний компас. Це розуміння доброго і поганого та навичка обирати “на автопілоті” етичну поведінку.
6. Вимагаєте від дитини бути ідеальною
Чим вище поставиш планку, тим вище дитина стрибне, це правильно. І постійно показувати дитині, що ви очікуєте від неї більшого, теж непогано. Однак часом батьки мають просто-таки нереалістичні вимоги до дитини. Приміром, приносити зі школи виключно 10 і 11 балів. Уже “дев’ятка” в очах таких татів і мамів - занизький результат!
Час від часу бити рекорди - це чудово. Однак вимагати від спортсмена, аби він це робив щодня - м’яко кажучи, нереалістично. Вимагати від людини, тим більше від дитини завжди ідеально поводитися чи вчитися лише на “одинадцятки” - просто безглуздо. Результатом стане те, що ваша дитина або бунтуватиме й робитиме навпаки, або виросте з переконанням, що “не дотягує” - тому що так і не змогла досягти ідеалу, якого ви від неї постійно вимагали.
Час від часу бити рекорди - це чудово. Однак вимагати від спортсмена, аби він це робив щодня - м’яко кажучи, нереалістично. Вимагати від людини, тим більше від дитини завжди ідеально поводитися чи вчитися лише на “одинадцятки” - просто безглуздо. Результатом стане те, що ваша дитина або бунтуватиме й робитиме навпаки, або виросте з переконанням, що “не дотягує” - тому що так і не змогла досягти ідеалу, якого ви від неї постійно вимагали.
7. Прагнете реалізувати свої мрії через ваших дітей
У дитинстві ви так хотіли ту рожеву сукенку з мереживом... І коли у вас з’явилася донька, одразу купили їй таку саму. Ви так хотіли навчитися грати на піаніно - але ваші батьки не віддали вас у музичну школу... І тепер, коли у вашої дитини виявився музичний слух, ви побігли та записали її у клас фортепіано. Навіть не поцікавившись, чи хоче цього вона.
Діти, яких змушують втілювати чужі мрії, виростають несамостійними та не знаючи, чого б хотілося від життя їм самим. При цьому вони можуть затаїти образу на батька чи матір, однак водночас залишитися залежними від їхньої думки в ухваленні рішень.
Діти, яких змушують втілювати чужі мрії, виростають несамостійними та не знаючи, чого б хотілося від життя їм самим. При цьому вони можуть затаїти образу на батька чи матір, однак водночас залишитися залежними від їхньої думки в ухваленні рішень.
8. Хвалите лише результат, а не докладені зусилля
Ви хвалите дитину за отриману “одинадцятку” на контрольній і забуваєте похвалити ту кількатижневу роботу, яку дитина проробила, аби отримати високий бал? Ви навчаєте її, що головне - це досягнення, це результат, а те, як його досягли, - старанною роботою, наполегливістю - не має значення.
Як наслідок, дитина рано чи пізно дійде висновку: мета виправдовує засоби. І почне у гіршому випадку списувати, брехати, саботувати чужу роботу, навіть красти - аби лише вийти переможцем. У кращому випадку вона не братиметься до діла, коли не буде на 100% впевнена в успіху. А дуже обмежуватиме успіхи в дорослому житті.
Як наслідок, дитина рано чи пізно дійде висновку: мета виправдовує засоби. І почне у гіршому випадку списувати, брехати, саботувати чужу роботу, навіть красти - аби лише вийти переможцем. У кращому випадку вона не братиметься до діла, коли не буде на 100% впевнена в успіху. А дуже обмежуватиме успіхи в дорослому житті.
9. Вважаєте дитячі емоції дріб’язковими та неважливими
Якщо ви постійно говорите дитині: “Припини непокоїтися” чи “Припини плакати”, - це їй не допоможе “припинити”. Натомість син чи донька вважатимуть, що їхні почуття - погані та що їх слід приховувати чи “душити” у собі.
Такі діти виростають у дорослих, які не вміють виражати своїх почуттів або намагаються заглушити негативні почуття, вдаючись до агресії, гонитви за адреналіном, до алкоголю, наркотиків, азартних ігор тощо.
Такі діти виростають у дорослих, які не вміють виражати своїх почуттів або намагаються заглушити негативні почуття, вдаючись до агресії, гонитви за адреналіном, до алкоголю, наркотиків, азартних ігор тощо.
10. Надмірно захищаєте дитину від емоційного болю
Кожному татові й мамі хотілося б захистити свою кровиночку від найменших життєвих труднощів, незгод, поразок і горя. Однак тиснути на тренера, аби “запхати” сина до спортшколи, коли той не пройшов відбору, або брехати 10-річному сину про те, що збитий машиною кілька днів тому кіт “поїхав у відпустку”, не можна ні в якому разі. Поразки, втрати та горе - теж частина життя. Пом’якшити удар можна, але дитина має його відчути, має навчитися тримати удар. Інакше дорослою вона легко здаватиметься перед найменшими життєвими труднощами.
Сподіваємося, ви не знайшли серед описаних типів поведінки “вашого”. Однак якщо виявилося, що ваш стиль виховання не бездоганний, ви тепер знаєте, що слід змінити. Будьте певні, трішки скоригувавши свою поведінку, ви зможете вчасно “перепрограмувати” вашу дитину і зробити її щасливішою та успішнішою - просто зараз і в дорослому житті!
Сподіваємося, ви не знайшли серед описаних типів поведінки “вашого”. Однак якщо виявилося, що ваш стиль виховання не бездоганний, ви тепер знаєте, що слід змінити. Будьте певні, трішки скоригувавши свою поведінку, ви зможете вчасно “перепрограмувати” вашу дитину і зробити її щасливішою та успішнішою - просто зараз і в дорослому житті!
Читайте також:
Неідеальні батьки: як вибачитися перед власною дитиною
8 капелюхів батьківства: чи кожен ви приміряєте?
Навіщо вчити дітей умінню пробачати
Братики-сестрички: наука примирення
8 капелюхів батьківства: чи кожен ви приміряєте?
Навіщо вчити дітей умінню пробачати
Братики-сестрички: наука примирення
11.01.2021