З моменту виходу дитини зі школи до часу вашого повернення додому ви мучитеся від тривоги. Якщо школярик уже має мобільний телефон і відповідає на ваші дзвінки, вам трохи легше. Якщо ви на додачу «обладнали» дитину браслетом-трекером, то навіть у разі втрати мобільного можете відслідкувати, де перебуває ваша дитина.

Одначе техніка не вирішить геть усіх проблем і не помножить на нуль численні небезпеки, які чигають на 6–10-річного школярика й у місті, і в сільській місцевості. І чи потрапить дитина в халепу, передусім залежить від її поведінки, точніше від знання й додержання нею низки правил безпеки.

Твердо знай точну домашню адресу (якщо ви нещодавно поміняли місце проживання, важливо, щоби дитина вивчила нову адресу назубок у день переїзду!).

Вивчи напам’ять номери телефонів своїх батьків та ще однієї довіреної особи, яка може в разі потреби підмінити батьків (це може бути, наприклад, дідусь чи бабуся). У разі втрати телефона ти зможеш пригадати номер і попросити когось зателефонувати.

Запам’ятай, як зателефонувати пожежникам, у «швидку» та в поліцію зі стаціонарного та мобільного телефонів.

Завжди вітайся й будь чемний із сусідами! Запам’ятай імена сусідів-пенсіонерів. У разі чого вони зможуть допомогти тобі.

Тримай телефон зарядженим і ввімкненим та підзаряджай його, як тільки розрядиться наполовину.

Куди б ти не йшов, бери із собою мобільник - навіть коли виносиш мішок зі сміттям!

Якщо батьки на роботі, коли ти повертаєшся зі школи, телефонуй їм чи надсилай текстове повідомлення одразу, як зайшов в оселю.

Обов’язково кажи дорослим, куди, з ким ідеш, скільки часу збираєшся гуляти.

Коли кудись ідеш без дорослих (у басейн, на гурток, до товариша в гості), телефонуй батькам одразу, коли прийшов туди, коли зібрався додому і вже з дому.

Завжди відповідай на дзвінки та текстові повідомлення батьків — навіть коли ти зайнятий цікавою грою!

Якщо ти на уроці, а тобі зателефонували мама чи тато, попроси дозволу в учительки вийти в коридор і відповісти на дзвінок. Батьки знають, що в тебе заняття, і просто так не дзвонитимуть!

Безпечніше гуляти в компанії добре знайомих однолітків. Не відходь далеко від дому сам чи з незнайомими дітьми.

Не заходь у гості до дітей, чиїх батьків не знають твої; краще гратися на вулиці.

Не ходи в гості до друзів без попереднього дозволу твоїх (і їхніх) батьків.

Де б ти не був, якщо обстановка підозріла, ти відчуваєш тривогу чи загрозу, хочеш, щоби тебе звідти забрали, — терміново телефонуй батькам.

Якщо товариші тебе підбивають піти в «заборонене» місце чи зробити те, чого батьки не схвалили б, «беруть на слабо», — не погоджуйся! Скажи, що батьки дали тобі доручення, про яке ти от щойно згадав, чи що до вас мають скоро прийти гості й ти маєш іти додому. Вдома обов’язково розкажи про це батькам.

Якщо це можливо, не заходь до громадського туалету сам. Йди туди лише разом зі знайомими дітьми чи з дорослим, який тебе супроводжує.

Не сідай у машину сторонніх людей без дозволу батьків, навіть якщо це знайомий і каже, що твої батьки попросили тебе забрати. Вони б тобі самі зателефонували та попередили!

Не ходи по паркувальних майданчиках сам чи навіть удвох із товаришем — вас можуть затягти в машину; йти через парковку краще великою компанією.

Якщо загубився або до тебе причепився незнайомець чи старші діти, звертайся до людей, зайнятих роботою поблизу: продавчині чи охоронця в магазині, кондуктора в транспорті, двірнички тощо.

Ніхто не має права торкатися певних частин твого тіла, крім лікаря. Кажи тверде «ні» будь-яким доторкам знайомих і незнайомих дорослих, що здаються дивними чи небезпечними. Якщо це сталося, одразу розкажи батькам чи дорослим, які тебе доглядають.

Якщо хтось тобі раптом пропонує подарунок, не приймай його (навіть якщо це маленька цукерка!) без дозволу батьків чи дорослих, які тебе доглядають.

Занесіть у дитячий телефон список усіх важливих телефонних номерів: поліції, «швидкої», пожежників, робочі телефони тата й мами, номери людей, які можуть допомогти дитині, якщо ви не на зв’язку. Коли дитина панікує, навіть «101» пригадується зі значними труднощами!

Дослідіть околиці навколо будинку, у якому мешкаєте, навколо вашої школи та по всьому маршруту між ними. Як правило, у дитини буває кілька альтернативних маршрутів зі школи додому. Вона може час від часу ходити вулицею, що йде паралельно вашій, і вже потім дворами виходити на «рідну». Може спочатку провести друга, а вже від нього йти додому… Словом, якщо, не дай Боже, щось станеться, ви маєте знати, які «козячі стежки» слід перевіряти.

Навчіть дитину користуватися громадським транспортом (принаймні тим, який ходить у вашому населеному пункті). Дитина має вміти орієнтуватися в рідному місті чи селищі!

Регулярно говоріть із дитиною про небезпеки, які можуть на неї чигати в безлюдних місцях. Школярі полюбляють зрізати дорогу й обстежувати околиці, отож парки, двори, лісопосадки, парковки, провулки, пустирі, незавершені будівництва, закинуті будівлі завжди слугують принадою для дітей. Якщо дитина отримає травму чи зустріне зловмисника в такому місці, марно чекати на допомогу…

Подружіться із сусідами, познайомтеся зі консьєржками та підтримуйте контакт із батьками однокласників вашої дитини. Локальна «соціальна мережа» завжди попередить, якщо ваша дитина гуляє в потенційно небезпечному місці, потрапила в небажану компанію чи десь бешкетувала.

Кілька разів «відрепетируйте» з дитиною ситуації, коли звертатися до незнайомців необхідно. Йдеться про підготовку на той рідкісний, але все ж можливий, випадок, коли вона загубилася, з нею намагається познайомитися підозрілий чоловік чи жінка або чіпляються набагато старші діти.

Так, ви свого школярика вчили (і робіть це й надалі!) не розмовляти з незнайомими людьми, які ініціюють контакт: запрошують кудись піти, сісти в машину, хапають за руки, намагаються кудись вести тощо. Він має знати: щоб отримати допомогу в такому випадку, необхідно звернутися до людини, яка зайнята роботою на вулиці чи в торговельній точці (наприклад, продавчині торговельної ятки, двірнички, кондуктора тролейбуса, охоронця в магазині).

Докладайте зусиль, аби зберігати повну довіру вашої дитини. Якщо вона знатиме, що ви завжди її вислухаєте й поставитеся з розумінням, то не матиме від вас таємниць. А отже, вам буде легше вчасно помітити можливі ризики та уберегти дитину від небезпеки на вулиці!