Десятки рекламних оголошень щодня промивають мізки наших дітей, переконуючи у необхідності спробувати оці пластівці чи купити оті кросівки чи іграшку. На всі їхні «хотілки» не вистачало б грошей, навіть якби ми заробляли удвадцятеро більше, ніж зараз.

До того ж кожна придбана річ, яка вже за кілька днів виявляється непотрібною, стає мотлохом, що засмічує наш життєвий простір, а потім — сміттям, що отруює довкілля. Навіть якби вам було байдуже до довкілля, жити в переповненій мотлохом оселі та щодня згадувати, скільки на нього витрачено тяжко зароблених коштів, м’яко кажучи, неприємно, правда ж?

Звісно, ви не виконуєте кожну забаганку своєї дитини. Більш того, ви прагнете, аби вона зрозуміла, чому ви відповідаєте «ні» на більшість прохань «купи». А ще вам хотілося б навчити свого школярика ощадливо ставитися до власних і природних ресурсів, аби в дорослому віці він умів раціонально витрачати зароблені кошти та не примножувати навколо себе сміття.

Цікаво те, що бути «екологічно совісним» вигідно з цілком матеріального погляду. Перший принцип прихильників «зеленого способу життя» — заощаджувати природні ресурси. Тобто витрачати менше палива та електрики, одноразових речей, які складно чи неможливо переробити тощо. І коли ви починаєте це робити, то вже за деякий час виявляєте: ваші витрати скорочуються!

То як же навчити дитину «екологічній ощадливості»? Пропонуємо кілька простих способів, які цілком ужиткові в українських реаліях.

Щастя — не в кількості речей, які маєш. Люди, які колись жили в будинках, набитих потрібними й не дуже речами, а потім почали їх позбуватися, залишаючи лише те, що необхідно й що приносить їм радість, отримали несподівані для себе результати. З їхнього досвіду, чим менше речей ти маєш, тим:

• більше цінуєш те, що в тебе є;
• легше додержувати порядку в оселі;
• більше вільного часу на справи, якими справді хочеш займатися.

Звісно, це не означає, що ви не повинні купувати дитині нових речей. Це означає: ставитися до покупок продумано. Річ має бути реально потрібною, якісною та подобатися дитині! Ваша донька може отримувати нову ляльку лише на день народження чи Новий рік, але хай це буде модна і якісна лялька. Тоді дитина буде її берегти, а замість того, щоби випрошувати покупку нових, створюватиме (з вашою допомогою) цій ляльці новий одяг із тканини від свого старого одягу.

Раптові бажання купити жуйку, хлопавку чи пакетик сокоподібної хімічної суміші виникають у черзі до каси в супермаркеті. З ними впоратися неважко. Просто візьміть за правило ніколи не купувати нічого зі стійки біля каси, якщо дитина не попросила купити цю жуйку чи цукерку ще під час планування покупок. Школярик дуже швидко до цього звикне, якщо ви виявлятимете наполегливість.

Бувають «хотілки», спровоковані рекламним роликом. Як саме допомогти дитині протистояти рекламі, читайте в статті Хорошої реклами не буває.

Однак часто наше бажання щось купити маскує незадоволену НЕМАТЕРІАЛЬНУ потребу, прагнення заповнити якусь порожнечу в душі. Тому перш ніж погодитися купити синові чергову машинку, запитайте: «Навіщо?»

«Навіщо тобі ще одна машинка?» — «Я хочу!» — «А чому ти хочеш?» — «Тому що в Сашка така сама!» — «А чому ти хочеш таку саму машинку, як у Сашка?» — «Тому що…» Техніка «5 навіщо» більш ефективна з дорослими, бо діти не завжди знаходять слова, аби висловити те, що їх турбує. Однак ви змусите дитину замислитися,а чи справді йому потрібна машинка. Може, синові й перехочеться ;). А буває, батьки отримують несподівану і для них, і для дитини відповідь. Скажімо, «Сашко не хоче зі мною гратися, бо я іноді заїкаюся й інші діти наді мною сміються». Таку проблему потрібно вирішувати не придбанням сімнадцятої машинки підряд.
Читайте також:Якщо учень затинається

Діти ростуть швидко не лише у вас. У ваших друзів чи родичів є старші або молодші за вашого сина чи доньку діти/онуки? Влаштуйте обмін дитячими речами, іграшками та книжками!

Замість того, аби купувати речі, які стануть непотрібними менш як за пів року, вдячно приймайте їх у подарунок і, своєю чергою, даруйте те, що дитина переросла, але що ще в пристойному стані. Так ви збережете довкілля (страшно уявити, скільки матеріалів та енергії йде на виробництво однієї майки, а скільки шкідливих відходів утворюється!), а ваш гаманець вам теж подякує, і не раз.

Пояснюйте дитині: носити вже вживаний одяг вдома, на дитячий майданчик чи влітку на дачі, це не лише прийнятно, а і практично. Якщо такий одяг порветься чи забрудниться, у цьому не буде нічого страшного. Зате в неї буде завжди нове й дуже зручне взуття (ортопеди радять не взувати дітей у секондхенд, тому що взуття «пам’ятає» форму ноги першого власника).

Крім того, що таке поводження з речами екологічно етичне й заощадливе в плані коштів, ви дасте дитині третій — дуже важливий моральний — урок: ви вдягаєте її скромно не тому, що у вас бракує коштів, а тому, що бережете довкілля. Підрісши, вона судитиме людей не за їхнім одягом, а за їхніми вчинками.

Якщо у вас є час на вихідних, замість походу в кафе швидкої їжі влаштуйте приготування якоїсь смачної страви вдома — за участю всієї родини, зокрема дитини. Готуйте піцу, сендвічі, смажену картоплю чи роли «як у (вставте назву свого улюбленого ресторану швидкої їжі)».

У такий спосіб ви потроху навчите дитину базовим куховарським навичкам. Вирісши, ваш син чи донька оцінить здобуте в дитинстві вміння готувати прості, але смачні та корисні страви. Це дозволить йому/їй заощаджувати на харчуванні. Навіть приготована з дорогих продуктів, домашня їжа вийде значно дешевша, ніж посередня страва в недорогій кафешці.
Читайте також:Допоможіть дитині стати організованою

Робіть самі й нагадуйте дитині таке:

• вимикати світло щоразу, виходячи з кімнати;
• не залишати ввімкненим телевізор, комп’ютер чи радіо, якщо треба вийти з кімнати більше, ніж на кілька хвилин;
• не відкручувати кран із водою під час чищення зубів, а користуватися налитою в склянку водою;
• вимикати душ, поки намилюєшся;
• виливати недопиту воду зі склянки в вазон з кімнатною рослиною (так залишки фільтрованої чи бутильованої води не марнуватимуться);
• наливати в чайник води рівно на потрібну кількість чашок чаю;
• не відчиняти вікна надовго, коли в оселі ввімкнено опалення;
• вдягатися тепліше взимку й легше влітку замість того, щоби збільшувати температуру батарей чи зайвий раз вмикати кондиціонер;
• після закінчення гри надворі забирати все, що винесли надвір, у будинок, аби іграшки та інші речі не зіпсувалися від роси чи дощу;
• не викидати поламану річ одразу, а разом із батьками пробувати полагодити її;
• замість того, щоби купувати комікси, журнали та іншу суто розважальну літературу, брати їх у бібліотеці чи обмінюватися ними з друзями/родичами;
• сортувати сміття (якщо у вашій місцевості це роблять).

Сподіваємося, наші поради допоможуть вам навчити дитину ощадливо ставитися до своїх речей, ресурсів і бути дружньою до довкілля. Успіху вам і вашим дітям!

Читайте також:Сімейні традиції. Пояснюємо, навіщо родинам традиції та чому ваші діти мають їх знати й додержувати

Навчаємо дітей правильного ставлення до реклами