Винахідництво в нашій уяві майже завжди пов’язане з технікою. Однак у світі безліч науковців й інженерів, які за своє життя не запатентували жодного винаходу. Знаєте, чому?

Відмінно знати фізику, розумітися на властивостях матеріалів і знатися на всіх новітніх відкриттях у своїй галузі замало. Щоб винайти гнучку й тонку, як плівка, сонячну батарею, запустити на орбіту супутник із деревини магнолії чи проїхатися вулицею на моторизованому дивані, необхідно спочатку вигадати небувалу річ, уявити її в усіх подробицях, а потім наявними засобами втілити шалений задум у життя.

Винахідництво — це вид творчості, що передбачає розробку нових і корисних ідей і отримання практичного й відчутного результату. Це потребує оригінального мислення й навичок розв’язання проблем, адже винахідники створюють щось, чого не існувало раніше, або вдосконалюють уже наявні конструкції чи процеси. Успішні винахідники виявляють нові потреби суспільства й можливості науки й техніки, а тоді докладають власної творчості, знань, праці — і створюють інноваційні рішення для задоволення цих потреб.

Як бачимо, суспільству необхідні творчі люди, здатні нестандартно мислити. А виростають вони з дітей — допитливих, грайливих і креативних.

На жаль, багато дітей втрачають свою творчу іскру ще в школі. Щоб запобігти цьому, треба забезпечувати сприятливе середовище для розвитку уяви, надавати необхідні ресурси для різноманітних проєктів, а також постійно створювати можливості для досліджень, фантазування й експериментів. У класах — учасниках освітньої системи «Світ чекає крилатих» — це справа вчителя. А ваше завдання як батьків робити те саме вдома. Тож як допомогти дитині дослідити свій творчий потенціал у вільний від школи час?

Особливий простір, де діти можуть улаштувати (тимчасово, звісно) творчий безлад, є важливим для їхнього розвитку. Цей простір має стати тим місцем у домівці, де діти почуватимуться в безпеці, експериментуючи з новими ідеями, не боячись осуду чи критики.

Заохочуючи дітей досліджувати свою уяву за допомогою різних засобів, таких як малювання, креслення, ліплення чи рукоділля, можна розвинути їхні розумові, емоційні й соціальні навички. Різноманітність доступних видів творчості дає школярикам змогу виражати думки й емоції так, як вони, можливо, ще не можуть передати їх словами. Творчість як спосіб висловлення потаємних думок і почуттів — це також форма психотерапії, що допомагає дітям впоратися зі стресом і тривогою.

Щоб заохотити дитину до творчості, важливо забезпечити її широким (у міру ваших можливостей) вибором матеріалів й інструментів. Запропонуйте кольорові олівці, фломастери, фарби, пластилін, бісер чи інше приладдя для творчості. Тримайте ці матеріали в легкодоступному місці, щоб дитина могла діставати їх сама щоразу, коли до неї завітає натхнення.

Дозволяйте дитині експериментувати з різними креативними інструментами й матеріалами. Можливо, вона із часом віддасть перевагу роботі з аквареллю, а не з гуашшю, або ж їй більше сподобається ліпити з пластиліну, ніж малювати восковими олівцями. Широкий вибір матеріалів для творчості допоможе дитині дослідити власні здібності, зокрема знайти «свої» техніки, стиль тощо.

Неструктуровані ігри (тобто без ґаджетів, чітких сценаріїв і виписаних кимось іншим правил) мають важливе значення для розвитку творчого мислення в дітей. Саме тому дітям слід давати можливість щодня вільно, без жодних упереджених уявлень чи вказівок іззовні, гратися ляльками, машинками, усякими камінчиками, стрічками чи коробочками. Така неструктурована гра допомагає розвивати їхню уяву й творчість.

Водночас важливо обмежувати час, який діти проводять перед екранами — телевізором, комп’ютером чи мобільним телефоном. Натомість заохочуйте їх до занять, які стимулюють розум і уяву. Наприклад, пропонуйте іграшки, що сприяють винахідництву й конструюванню: будівельні блоки, пазли та інші подібні ігри.

Заохочуйте допитливість ваших дітей і їхні навички розв’язання проблем, ставлячи їм відкриті запитання (такі, на які не відповіси «так» чи «ні») про оточення й повсякденний досвід. Це допоможе їм розвинути допитливість і критичне мислення. Залучаючи дітей до змістовних розмов, ви можете допомогти їм дізнатися багато нового про світ навколо.

Беріть дітей на прогулянки в найрізноманітніші місця, де вони досліджуватимуть нове для себе довкілля й ставитимуть вам запитання щодо нього. Так ви допоможете їм розвинути прагнення до пізнання нового, які прислужаться і для відмінного навчання, і в дорослому житті. Чи в лісі ви гуляєте, чи до місцевого музею зайшли, чи міським ботанічним садом прогулюєтеся, — ваші діти відкриватимуть для себе нові, несподівані речі!

Читання — чудовий спосіб надихнути дітей на творчість. Заохочуйте їх читати різноманітні книжки й обговорюйте з ними сюжети їх. Це не тільки допоможе їм зрозуміти зміст книжок, а й дасть їм ідеї для ігор і шкільних проєктів.

Діти охоче створюють власні історії або альтернативні закінчення знайомих казок і літературних творів. Це допомагає їм розвивати навички зв’язного усного мовлення, письма, а головне — стимулює їхню фантазію та здатність до критичного мислення.

Один із найпростіших способів надихнути дітей на творчість — пропонувати створити усно чи письмово фанфік. Змінити відомий і вам, і їй сюжет з добре знайомими персонажами легше, ніж вигадувати казку з нуля. А запалити уяву й перетворити старий сюжет на щось нове допоможуть прості фрази на кшталт «Три рази, коли герою не вдалося [зробити щось], і один раз, коли [це нарешті вдалося]», «І тут до цієї книжки потрапляю я і…» або «А якби…?».

Такі вправи цінні для майбутніх творців не лише в царині мистецтва. Вони навчають цінного уроку життя: для будь-якої проблеми можна знайти безліч варіантів розв’язків — головне, увімкнути уяву.

Хороші батьки завжди знайдуть час, аби спонукати дитину напружити м’яз уяви

Дуже часто, розв’язуючи проблему, ми обираємо помилковий варіант. Кажуть, що лише 20 відсотків усіх дій людини ведуть до бажаного результату. Решта спроб — або провальні, або не дають відчутної користі.

Отож важливо навчати дітей, що помилки є важливою частиною їхнього розвитку. Потрібно допомогти їм зрозуміти, що помилки — це не щось погане, а скоріше природна частина творчого процесу.

Заохочуйте дітей не боятися робити помилки, а вчитися на них і розглядати кожну як експеримент, який підкаже, що скоригувати і як стати на правильний шлях до мети. Така позиція щодо помилок і роботи над ними допоможе розвинути наполегливість і мислення, спрямоване на зростання.

Важливо також ділитися з дітьми історіями успішних людей, які зазнали невдач перед тим, як досягти поставленої мети (історія про довгий шлях Едісона до створення лампи розжарювання — хай і банальний, але чудовий з виховного погляду приклад).

Такі історії допоможуть дітям зрозуміти, що невдача — це не кінець, а можливість зробити висновки й спробувати ще раз, але трохи по-іншому. Читаючи або слухаючи ці історії, діти можуть побачити, що успіх не завжди дається легко і що він часто вимагає наполегливості та стійкості.

У світі, де успіх часто вимірюється виключно результатами, дуже важливо пам’ятати про необхідність визнання процесу й зусиль, які було докладено для досягнення цих результатів. Отож визнавайте й гідно оцінюйте зусилля вашої дитини, особливо коли йдеться про її творчість — художню чи технічну.

Один зі способів висловити високу оцінку витвору малечі — виставити його вдома або сфотографувати й поділитися світлиною з родиною та друзями. Це не лише продемонструє таланти школярика оточенню, а й підвищить його впевненість у собі, мотивує і далі займатися цікавою справою.

Один із найкращих способів розвинути практичні аспекти креативності вашої дитини — записувати її до майстер-класів, технічних чи наукових гуртків, творчих майстерень. Беручи участь у них, син (донька) не просто досліджуватиме свої таланти й інтереси, а й набуватиме практичних навичок, корисних у багатьох сферах життя.

Такі заняття дарують дитині новий, незвичайний досвід і спонукають її мислити нестандартно. До того ж під час таких заходів вона знайомитиметься з однолітками, які мають схожі інтереси й захоплення. Така взаємодія теж стимулює виникнення нових ідей та заохочує творчість.

Знайомте дитину з відповідними її віку цифровими інструментами, які стимулюють творчість. Це, наприклад, додатки для малювання чи розвивальні ігри. Використовуючи такі інструменти в навчанні й іграх, вона досліджуватиме свої здібності й буде розвивати навички розв’язання проблем.

Заохочуйте школярика експериментувати з різними функціями й можливостями таких застосунків, а також шукати якнайбільше способів застосування їх у сфері його інтересів і захоплень.

Головне для вас — зберегти баланс між доступністю технологій як інструменту творчості й тим, щоб вони не шкодили психологічного добробуту вашої дитини. Розвиваючи здорові стосунки з технологіями, вона зможе використовувати їхній потенціал для навчання й креативу.

Діліться з дитиною власними творчими захопленнями й інтересами. Таким чином ви показуєте їй, що берете активну участь у креативній діяльності й розв’язанні проблем. Це заохотить її досліджувати власні інтереси й розвивати здібності.

Крім того, активне залучення сина (доньки) до ваших захоплень й інтересів зміцнить зміцнити стосунки між вами й дитиною, а також розвиватиме її соціальні й комунікативні вміння. До того ж це дасть вам нагоду навчити її нових навичок і дати знання, які знадобляться їй у майбутньому.

Завжди пам’ятайте про вплив, який ваша поведінка чинить на дітей. Ставши позитивним прикладом для наслідування, ви можете надихати й мотивувати їх ставати наполегливими, допитливими й творчими особистостями.

Пам’ятайте, винахідництво — це не лише створення готового продукту, а й процес дослідження й експериментування, спроб, помилок і досягнень. Саме задоволення, яке дитина отримує від створення чогось нового, розвиває її креативні навички, а не кінцевий продукт. Тож дозвольте дитині шукати власний творчий шлях і насолоджуйтеся цією мандрівкою разом із нею.

9 причин, чому вашій дитині потрібні уроки театрального мистецтва Чому школярику варто вивчати основи акторської майстерності, навіть якщо він не збирається пов’язувати життя з театром чи кіно Бажаємо успіху вам і вашим дітям!