Шанси стати астронавтом, який відповідає всім вимогам NASA і подав своє резюме, для громадянина США становлять нині 0,013 %. Для представника будь-якої іншої країни — учасника космічної гонки вони набагато нижчі. То чи не краще одразу сказати дитині: мрій про щось більш реалістичне?

Є причина, чому ви не повинні вбивати навіть, здавалося б, нереалістичну дитячу мрію. Ключовим є те, що це неможливо ЗАРАЗ. Та коли ваша дитина підросте, її можливості можуть виявитися у тисячі разів ширшими, ніж у нинішніх 30-річних. Потреба у найрідкіснішій у світі професії - астронавтах - може зрости в тисячі разів.

Однак є ще одна - набагато вагоміша - причина, чому вам точно НЕ слід скептично хмикати, коли ваш школярик заявляє про свою мрію. Що менш досяжна мета, тим більше сил може докласти людина, аби дорости до неї!

Ті, хто поставив перед собою амбітну ціль, на шляху до її досягнення РОЗВИВАЮТЬСЯ, здобувають безліч нових знань, навичок, виробляють потрібні риси характеру - і це приносить користь у всіх сферах їхнього життя. Скажімо, астронавту потрібне досконале володіння англійською і ще однією мовою міжнародного спілкування. Однак це буде неоціненним для будь-якої кар’єри!.

Що ж тоді слід робити батькам, дитина яких мріє про “нереалістичну” професію? Передусім - заохочувати цю позитивну амбіційність.

Ви знаєте приклади людей, які здійснили те, що вважалося неможливим. І хоча історія кожної з видатних особистостей особлива, всі вони мають багато спільного. І головна особливість — амбіційність у позитивному сенсі цього слова. Усі вони не боялися мріяти масштабно, ставили перед собою грандіозну мету.

Певно, і ви чули спортивне прислів’я: чим вище поставиш планку, тим вище стрибнеш. Так, ти її можеш ніколи не перестрибнути. Але ти гарантовано досягнеш більших висот, аніж людина, яка не намагається підняти власну планку.

Цю закономірність помітили й педагоги. Коли діти не знають, що в них є якісь обмеження, вони досягають більшого, ніж від них можна було б очікувати! І в працях Сухомлинського, і в блог-постах учителів-ентузіастів із найбідніших шкіл з усіх куточків світу ми читаємо те саме спостереження: якщо постійно говорити дітям, що вони здатні на більше, що вони ЩЕ чогось не вміють ЗАРАЗ, але обов’язково навчаться, коли постараються, — діти обов’язково перевершать сподівання наставника.
Читайте також: Як зберегти здібність вашої дитини, що зробить її успішною в дорослому житті

Саме тому найшкідливіше, що ви можете сказати дитині, це: «Ти не зможеш». Хай вона й не стане космонавтом. Це не те саме, що гнатися за олімпійською медаллю: принцип «все або нічого» тут не працює. Людина може не потрапити до космічного екіпажу. Однак на шляху до цієї мети вона стане чудовим, конкурентоздатним фахівцем в одній чи навіть кількох передових, затребуваних сфер науки й техніки.

По-перше, допитливість — це риса, яка відрізняє дослідника від решти людей. Астронавт — це не просто водій космічного корабля та майстер на всі руки, здатний полагодити будь-що. Це науковець, який має проводити спостереження та ставити експерименти в космосі. Такі люди виростають із дітей, які виявляють цікавість до навколишнього світу! Навіть якщо вони не стають космонавтами, то розвивають у собі безцінне і для науки, і для бізнесу вміння правильно ставити запитання й шукати розв’язання складних проблем.

По-друге, допитливість є головним чинником успішного засвоєння знань у межах шкільної програми та поза ними. Розкажіть дитині: всі астронавти в дитинстві старалися дізнатися більше про навчальну тему, ніж розповів учитель чи написано в підручнику. У будь-якому разі заохочуйте самостійне дослідження дитиною тих чи тих сфер науки й техніки, які привернули її увагу.
Читайте також: Як допомогти дитині добре вчитися: «дорослі» способи, що не спрацьовують

Стати чудовим професіоналом до досягнення 30-річного віку (більшість космонавтів вирушають у перший політ на орбіту у 35–45 років) й отримати кількарічний досвід ведення наукових досліджень замало. Людина повинна розвинути безліч так званих м’яких психологічних навичок (soft skills).

Керівник одного з підрозділів NASA Джордж Салазар, відповідаючи в одній із соцмереж на запитання: «Які якості повинен мати кандидат в астронавти?» - розповів таке. У космічній агенції звертають увагу на кандидатів, які вміють однаково добре працювати в команді й виконувати накази та очолювати команду. Далеко не кожна людина з лідерськими якостями здатна підкорюватися чужим вказівкам!

Та й у звичайному житті вміння ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність за результат, організовувати роботу команди, поєднане з умінням бути чудовим командним гравцем, відкриває перед людиною широкі кар’єрні можливості в будь-якій сфері діяльності!
Читайте також: Як виростити з дитини хорошого командного гравця

Крім того, астронавт повинен вміти ефективно спілкуватися (доносити власну думку, слухати й чути інших, вести дискусію, залагоджувати конфлікти), мати почуття гумору, бути співчутливим і толерантним. Такі риси характеру розвиваються змалку, коли дитина вчиться взаємодіяти з однолітками й дорослими, а ще… читає художню літературу!

Так-так! Художня література, якою часто нехтують «технарі», не лише розвиває уяву та збагачує словник. Вона знайомить із внутрішнім світом, досвідом, переживаннями інших людей. Психологи зазначають: якісна художня література дозволяє читачу подумки проживати багато чужих життів і збагачуватися досвідом інших людей! Це розвиває уміння розуміти й себе, й оточуючих, що знадобиться не лише в космосі.
Читайте також: 10 способів заохотити дитину більше читати

Те, що кандидат у космонавти має вести здоровий спосіб життя й активно займатися спортом, саме собою розуміється. Недарма першими космонавтами були військові пілоти, що проходили ретельний відбір: космонавт має легко здавати фізичні нормативи для військових!

Однак користь спорту не лише в тому, аби підготувати людину до екстремальних умов зльоту-посадки та тривалого перебування в невагомості. У людини, яка багато рухається й витримує регулярні фізичні навантаження, краще працює мозок!

Користь руху оцінили ще давньогрецькі філософи. Вони навчали своїх послідовників під час прогулянок на природі. Фотознімки та опубліковані сучасниками спогади про багатьох учених і мислителів XIX століття свідчать: вони багато часу проводили, гуляючи парками, лісами, горами.

У ХХІ столітті дослідники мозку отримали неспростовні дані: людина, яка регулярно займається фізкультурою, буквально розумнішає: вона стає здатна розв’язувати складніші проблеми та виявляє більше творчості, ніж коли веде сидячий спосіб життя. Саме тому нинішні фізики, математики, астрономи (а ще бізнесмени, політики, митці) обов’язково займаються тим чи тим видом спорту.

Тож якщо навіть ваша дитина й не досягне потрібних для астронавта фізичних показників, позитивний результат усе одно буде. Вона матиме здоров’я, силу, витривалість, звичку до здорового способу життя й мозок, який працює на весь свій потенціал.

Ви запитаєте: “Та як же дитина усе це встигатиме?!” Відповідь проста: мотивація + організованість (вчіть її цього) + почуття міри (з вашого боку). Ваше завдання - знаходити для дитини можливості для всебічного розвитку, заохочувати її до цього і намагатися слугувати добрим прикладом.

Отож якщо ваша дитина заявляє: «Буду космонавтом!» — відповідайте: «Будеш старанно навчатися й займатися фізкультурою — обов’язково станеш!» Повірте: така висока планка обов’язково допоможе школярику розвинути свої здібності й реалізувати їх на повну.
Читайте також: Читайте також: Виховуємо самодисципліну: 8 порад турботливим батькам