Ровесники вашої дитини вже їздять зі школи додому самостійно, а ви ще остерігаєтесь відпускати її «у вільний політ»? Для тривоги у вас ґрунтовні підстави: дитині потрібен не лише певний рівень відповідальності та зрілості. До того, як вирушати на зупинку громадського транспорту без вашого супроводу, їй треба твердо засвоїти цілий перелік правил. Отож, які правила безпеки й хорошого тону в громадському транспорті має засвоїти дитина, перш ніж почне їздити самостійно?

Чекати на автобус, тролейбус, трамвай, маршрутку треба на зупинці. Не можна намагатися зупиняти маршрутку чи тролейбус просто на вулиці!

Підходити до дверей транспортного засобу можна лише після того, як він повністю зупинився, — навіть якщо двері відчинилися ще під час руху.

Не намагайся зайти в переповнений салон. Краще дочекайся наступного тролейбуса/ автобуса. (Наполягайте на цьому правилі, поки дитина ще не сягнула «майже дорослого» зросту. У тисняві ваших дочку чи сина можуть ненароком травмувати — просто тому, що не помітили!)

Заходь у двері транспортного засобу лише після того, як із них вийшли всі, хто хотів вийти.

Якщо виходиш на наступній зупинці, краще зайти у двері серед останніх. Якщо їдеш далі — проходь далі в салон, аби не заважати іншим пасажирам заходити і виходити.

Перед тим, як зайти в автобус, тролейбус чи трамвай, зніми зі спини наплічник і перевісь його спереду або візьми в руку. Слідкуй, аби ремінці не ковзали по підлозі — на них можуть наступити люди!

Поки ти ще не дотягуєшся до верхніх поручнів або ременів, тримайся за вертикальні стійки та поручні сидінь.

Поступайся місцем і пропускай уперед людей похилого віку, вагітних жінок чи з людей із маленькими дітьми на руках, людей в інвалідних візках, на милицях тощо.

У громадському транспорті не можна: висовувати руки чи голову у вікно; шуміти, штовхатися, голосно говорити; наступати на ноги людям; струшувати із себе краплі дощу чи сніг (оббризкувати інших людей нечемно).

Некрасиво заглядати в книжку чи смартфон іншого пасажира. Так ти порушуєш його приватність!

У громадському транспорті не можна ставити ноги на сидіння, малювати на поверхнях салону, їсти, пити, розчісуватися тощо.

Якщо дорослий пасажир зробив тобі зауваження, чемно скажи: «Вибачте», — навіть якщо вважаєш зауваження несправедливим і поводься тихо. Цей дорослий роздратований через власні проблеми і краще не привертати його увагу. Якщо отримав зауваження «за діло», постарайся змінити поведінку так, щоби нікого не дратувати.

Готуватися до виходу треба заздалегідь — за одну зупинку. Запитай у тих, хто перекриває тобі шлях до дверей: «Виходите на наступній зупинці?» Якщо відповідь: «Ні», — попроси: «Будь ласка, пропустіть мене до дверей».

Коли виходиш із транспорту, не розштовхуй тих, хто біля дверей! Водій не зрушить із місця, поки всі охочі не вийдуть і не зайдуть. Дочекайся, поки вийдуть ті, хто стоїть ближче до дверей, ніж ти.

Переходь вулицю лише після того, як транспортний засіб уже від’їхав від зупинки.

Для початку не намагайтеся навчити дитину одразу всіх правил. Найімовірніше, вона вже засвоїла більшість із них. Ваше завдання — виявити, які правила ваш син чи донька знає й може виконувати самостійно, які — ні. Ви маєте допомогти дитині засвоїти нові для неї правила, а також терпляче нагадувати, коли вона про щось забуває.

Пояснюйте, чому й навіщо необхідно додержувати правил безпеки та етикету (приміром, не обходь автобус спереду, бо з-за нього просто на тебе може «вискочити» машина).

Хваліть дитину щоразу, коли вона правильно застосовує нещодавно вивчене правило або коли нагадує вам те чи те правило.

Підказуйте дитині, що і як слід робити / чого не можна робити, коли вважаєте, що вона забула те чи те правило.

Навчіть дитину практичним навичкам: купувати талон у кіоску на зупинці, у кондуктора чи водія. За можливості спонукайте дитину робити це самостійно (під вашим керівництвом, а тоді просто під наглядом). Такі тренування особливо корисні для сором’язливих і нерішучих дітей.

Відпрацюйте ситуацію перевірки квитків/ проїзних контролерами. Розкажіть синові чи доньці, що й навіщо контролери роблять, навчіть, як поводитися. Привчіть дитину класти учнівський/ проїзний квиток, закомпостований талон в одну й ту саму кишеню наплічника чи куртки. Так вона їх не губитиме й не розгубиться, коли зайдуть контролери.

Привчіть дитину готувати гроші на проїзд та перевіряти, чи на місці проїзний/учнівський, заздалегідь — до виходу на вулицю. Навчіть її, що діставати гроші на вулиці — небезпечно.

Переконайтеся, що дитина добре знає всі орієнтири «своїх» зупинок та назви вулиць на відповідному відрізку маршруту.

І головне — подавайте приклад правильної поведінки в транспорті. «Слова — полова». Діти вчаться не на ваших словах, а на ваших реальних діях. Якщо хочете, щоби дитина додержувала правил — додержуйте їх самі.

Дитина на вулиці без супроводу дорослих: як уберегти від небезпеки

Навчіть дитину орієнтуватися в місті

Що має знати дитина про поведінку на дорозі