Це один із наймоторошніших батьківських кошмарів: їхню дитину викрадають. На щастя, це стається вкрай рідко, але… імовірність завжди є. Щодня в телепередачах тематики «кримінал» ми бачимо оголошення про розшук дітей, які пішли до школи чи звідти додому — і не повернулися.

Саме тому кожні мама й тато намагаються прищепити дитині правила безпечної поведінки на вулиці. Дорослішаючи, діти все краще розуміють, навіщо їх можуть викрасти. Однак не кожна дитина може розпізнати психологічну маніпуляцію з боку незнайомої людини.

Через брак життєвого досвіду діти схильні недооцінювати рівень небезпеки в багатьох ситуаціях. «Ну що страшного, що до мене на лавку підсів незнайомий чоловік і завів розмову? Навколо повно людей…», — думає дитина. Водночас оточуючі просто не бачать цієї ситуації, а якщо між дитиною та дорослим виникне конфронтація, більшість не втручатиметься, вирішивши, що це батько із сином не дійшли спільної мови.

Діти загалом більш довірливі, ніж дорослі. А ще часом розуміють батьківські настанови по-своєму. Приміром, якщо мама й тато наполягають, що розмовляти з незнайомцями небезпечно, зловмисник може легко обійти цю заборону, запропонувавши дитині… познайомитися. Після цього він уже не незнайомець, правильно?

Дітей у школі й удома навчають виконувати вказівки дорослих. Якщо з цим перегнути палицю, дитина буде виконувати вказівку, а вже потім думати: чому я слухаюся цю людину? А якщо цей чоловік чи жінка приходить, скажімо, на дитячий майданчик регулярно й діти до нього звикли? Він може спонукати дитину, схильну до послуху, до якихось небажаних для неї дій. Наприклад, піти з ним кудись.

А якщо незнайомець/знайомець просить допомогти? Діти схильні виконувати прохання дорослих. І не лише з чемності й тому, що в школі навчають: допомагати людям добре. Дітлахам лестить, що вони потрібні, вони відчувають себе важливими. Саме тому молодший школярик може погодитися допомогти дорослому занести велику коробку в чужу квартиру чи сісти в машину, аби показати дорогу.

Відчути небезпеку дітям заважає ще і стереотип: яким саме має бути «лиходій». реальні зловмисники, які полюють на беззахисних і надмірно довірливих дітей, зовсім не схожі на «мультяшних». Заманити, обдурити, пограбувати чи й викрасти дитину може молода дівчина, старенький дідусь чи бабуся, жінка, яка вдає із себе домогосподарку з важкими сумками. Це може бути навіть дитина, яка «працює» на викрадачів!

Діти помилково вважають усіх дорослих, яких знають їхні батьки, гідними довіри. Часом у колі знайомих родини трапляються люди, які схильні до насильства над дітьми, чи просто мають лихі наміри. Статистика свідчить: більшість сексуальних злочинів проти дітей здійснюють знайомі їхнім батькам люди!

Діти бувають погано поінформовані про поведінку дорослих, якої слід остерігатися, особливо коли йдеться про педофілів. Якщо батьки ще не пояснили дитині природу взаємин чоловіка й жінки, а також що таке сексуальне насилля, то саме зараз і настав цей час! За статистикою, жертвами педофілів стають здебільшого 8–11-річні діти.

1. Кожен незнайомець — потенційно небезпечна людина. Навіть стара бабуся, незнайома тобі дитина, симпатична тьотя можуть заманити тебе кудись — і викрасти.

2. Якщо з тобою заговорив незнайомець — не підходь до нього ближче, ніж за два метри (це трохи більше, ніж довжина дивану у вітальні). Він підходить ближче — відходь і тікай. Якщо потягнеться, щоби тебе схопити, ти встигнеш відскочити і втекти.

3. Незнайомець/незнайомка просить допомоги? Пам’ятай, ти не мусиш допомагати незнайомій людині! Якщо допомога справді потрібна, то чому ця людина не звернулася до дорослого перехожого?! Це підозріло. Відійди подалі, скажи: «Я покличу дорослого, він вам допоможе». Тоді тікай і розкажи про здибанку першому зі знайомих дорослих, кого зустрінеш.

4. Якщо незнайомець запитує в тебе, котра година, коли в тебе немає годинника, не виймай мобільний телефон. Можливо, саме цього зустрічний і добивається - відібрати телефон. Не зупиняйся, а кажи: «Вибачте, немає годинника!» і йди швидше. Нормальний дорослий або має годинник у телефоні, або звернеться з цим запитанням до іншого дорослого.

5. Якщо незнайомець іде чи біжить за тобою — тікай лише в людне місце. Звертайся по допомогу до жінок із дітьми, поліцейських, двірничок, касирок чи охоронців у крамницях. Говори: «Цей чоловік/жінка — не мій родич. Я його не знаю, він мене переслідує!»

6. Намагайся не ходити сам малолюдними вулицями, чужими дворами. Старайся перебувати в компанії знайомих чи просто поряд зі знайомими людьми.

7. Обов’язково повідомляй батькам про будь-які підозрілі розмови чи зустрічі: незнайомця, що запрошував сісти в машину й показати дорогу, жінку чи підлітка, які розпитували про батьків чи квартиру, де ти живеш, тощо.

8. Слід пам’ятати: нормальній дорослій людині від чужої дитини ніколи нічого не треба! Ні допомоги, ні відповіді на запитання, ні довірчої розмови, ні дружби. Ти не зобов’язаний йти на контакт із незнайомою людиною, навпаки — це небезпечно!

9. Ти маєш право сказати «Ні» на будь-яку пропозицію дорослого, яка тобі здається дивною. Обов’язково розповідай батькам про кожну ситуацію, коли хтось до тебе торкався або коли ти почува(вся/лася) некомфортно чи ніяково під час спілкування з дорослим.

10. Жодна людина не має права попросити тебе роздягтися чи торкатися тебе в інтимних місцях, фотографувати тебе чи знімати на відео. Не бійся розповідати про це батькам — вони мусять знати про таке!

11. Не ведись на пропозиції дорослого показати тобі щось цікаве (приміром, кошенят чи їжачка в його квартирі чи підвалі) — відходь на відстань хоча б двох метрів, відмовляйся й тікай. Розкажи про це батькам і опиши цю людину!

12. Брати будь-що (подарунки, сувеніри, солодощі тощо) від чужих людей у жодному разі не можна, якщо з тобою немає батьків. Якщо ця людина наполягає на тому, щоби ти взя(в/ла) подарунок, — тікай від неї! Якщо поруч немає батьків чи добре знайомих дорослих, звернися по допомогу до перехожого і скажи:! Допоможіть мені, будь ласка! Ця людина мені незнайома — і чогось від мене хоче».

Словом, перебуваючи на вулиці — сама чи в компанії однолітків — дитина має чітко засвоїти істину: незнайомець, який виявляє до неї інтерес чи просить допомоги, а також знайомий дорослий, який поводиться дивно й запрошує кудись без погодження (у присутності дитини) з її батьками, — НЕБЕЗПЕЧНИЙ. Краще потім вибачитися за недовіру перед маминим двоюрідним братом, якого дитина востаннє бачи(в/ла) у трирічному віці, ніж постраждати від рук зловмисника.

Фішинг, шантаж і смертельні флешмоби: як вберегти дитину онлайн та офлайн

Як навчити дитину правил безпеки та поведінки в транспорті

Як навчити дитину обережної поведінки на дорозі