Загалом, сучасних батьків можна не переконувати, що перегляд якісних мультиків приносить дітям не лише задоволення, а й користь. Так, діти засвоюють способи поведінки, до яких вдаються персонажі в мультиках. Бачать взірці правильної поведінки й усвідомлюють, що вона винагороджується, хай навіть і не одразу. Мультики також дають дітям приклади того, як поводитися не треба, демонструючи погані наслідки цього.

Це — очевидні переваги перегляду мультиків дитиною. Але не тільки діти здобувають користь від анімаційних стрічок і серіалів. Виявляється, дитячі мультики допомагають дорослим… долати фізичне, розумове й емоційне виснаження!

Очевидна відповідь — повертають дорослих у дитинство. І це свята правда. Але що цей популярний вислів означає насправді?

Увімкнувши знайомий із дитинства мультик, доросла людина відчуває емоції, схожі на ті, які пережила під час першого в житті його перегляду. У пам’яті зринають щасливі спогади, приємні асоціації. На якийсь час дорослий глядач мультика забуває про свої проблеми. Час перед екраном — це тимчасова втеча від реальності. Пам’ятаєте гасло: «Хай увесь світ зачекає»? Оце й означає «повернутися в дитинство».

А знаєте, яку користь дає таке регулярне «повернення в дитинство»? Здавалося б, перегляд нового дорослого блокбастера — це теж утеча від реальності… Та є нюанс.

Сприймання нового — чи то книжки, чи то фільму, хай би якими легкими для сприймання вони не були, — це витрата ментальної енергії. Чим сильніше людина стомлена фізично, розумово чи емоційно, тим менше цієї енергії вона має, і тим швидше вона втратить інтерес до книжки чи фільму.

Навіть якщо доросле кіно — добре знайоме, воно все одно жере вашу енергію. Воно не повертає вас у дитинство, а зайвий раз нагадує про дорослі проблеми. Утекти від реальності не вийде… А от дитячі мультфільми, завдяки своїй простоті й оптимізму, і втечу від реальності забезпечують, і забирають набагато менше ментальної енергії.

А коли мультик — добре знайомий, людина не просто не витрачає на нього енергії, а навпаки, починає відновлювати її! М’язи розслаблюються, стабілізується тиск, знижується рівень гормонів стресу в організмі… Усе тому, що знайомий уздовж і поперек сюжет — це зона комфорту, безпеки й стабільності. Перебуваючи в цій зоні, людина мимоволі припиняє думати про свої проблеми, а відтак відновлюється і набирається нових сил для їх розв’язання.

Поповнення запасів ментальної енергії — чудова мотивація приєднатися до дитини, коли та просить увімкнути мультик. Однак перегляд анімаційних стрічок разом із дитиною приносять чимало додаткових переваг і вам, і дітям.

1. Найголовніша перевага, універсальна для всіх життєвих ситуацій, — тато з мамою, сівши разом із дітьми перед екраном, уже цією дією поліпшують стосунки в родині. Просто позгортавшись клубочками вкупі на одному дивані, зосередившись на мультику й одне на одному (зізнайтеся, часом спостерігати, як дивиться мультик ваша дитина, — це цікавіше за мультик!), родина, як електростанція, починає виробляти позитивні думки, обмінюватися цим позитивом одне з одним, запасати його на майбутнє.

2. Спільно переглядаючи мультики, дорослі й маленькі члени родини одістають змогу обговорювати багато глибоких, навіть складних тем. Про життя і про смерть, про старість, про хвороби, про ставлення до життєвих труднощів, про сімейні цінності… таких глобальних тем може бути безліч. Таке обговорення і виховує, і розвиває дитину, а також дає змогу батькам звірити з етичним компасом власні погляди й принципи.

3. І дорослі, й діти не просто пасивно дивляться. Вони реагують на події в анімаційній стрічці, коментують кумедну, правильну або хибну поведінку персонажів, намагаються вголос спрогнозувати, що буде далі, або дають поради головним героям і засмучуючись, що ті не почули й зробили навпаки. Це — не лише соціальне тренування для дитини. Це спільна діяльність, яка налаштовує усю родину на одну — причому оптимістичну, позитивну — хвилю. Переживання таких моментів зміцнює кожну родину й перетворює оселю на затишну гавань.

4. Переглядаючи мультик разом із дитиною, батьки допомагають їй краще зрозуміти його. Зокрема це стосується мультфільмів, до яких вона щойно «доросла». Наприклад, якщо фільм у категорії 12+, а дитині щойно виповнилося 12, краще дивитися його в родинному колі. Дитина просто не зрозуміє усіх реалій, «яєць-раєць» або тонкощів інтриги! А якщо ви переглядаєте його разом із сином / донькою, то одразу відповісте на всі запитання.

5. Добре продуманий анімаційний фільм повний витончених уроків етики. Він покаже дитині різницю між лихим наміром і помилкою, а також навчить визнавати й виправляти власні помилки й пробачати чужі. Однак ці уроки можуть проковзнути повз вуха, якщо дитина дивиться мультик на самоті. А тато чи мама, висловивши свою думку про поведінку чи наміри персонажа, підштовхнуть дитину до формування і висловлення власної думки. Урок обов’язково буде засвоєно!

6. Дитина спостерігає в мультиках різноманітні життєві ситуації, що і як роблять чи говорять персонажі. У такий спосіб дитина накопичує знання про те, як безпечно / чемно діяти, що говорити в аналогічних ситуаціях, а якої поведінки краще уникати як небезпечної, нечемної чи нетактовної. Словом, розвиває соціальні вміння та емоційний інтелект. Знову ж таки, це можливо лише за умови, що дитина після перегляду матиме змогу обговорити побачене з дорослими.

7. Мультики дають нагоду обговорити з дитиною надзвичайно актуальне питання насильства, зокрема в умовах війни. До війни педагоги однозначно вважали насильство, до якого вдавалися позитивні персонажі мультиків, однозначно неприйнятним, багато хто навіть вимагав узагалі прибрати з мультфільмів будь-який натяк на насильство.

Однак нині на запитання «Чи має добро бути з кулаками?» всі українці дають однозначну відповідь. Тож і батькам, і вчителям доводиться роз’яснювати дітям, де пролягає червона лінія, за якою насильство стає неминучим. А головне, пояснювати, чому вбивати ворога на фронті можна, а з’ясовувати стосунки кулаками в шкільному коридорі — категорично ні. Мультики дають змогу це зробити на конкретних, зрозумілих дітям прикладах. Без участі батьків у перегляді це зробити, повторимо, неможливо.

8. Спостерігаючи за дитиною під час перегляду цікавого мультика, спілкуючись із нею про нього, батьки більше дізнаються про смаки й захоплення, мрії та побоювання дочки чи сина. Словом, мають змогу краще зрозуміти власну дитину — адже вона швидко росте, а отже й змінюється!

Дбайте про те, щоб дитина принаймні до 13–14 років не мала цілковитої свободи у виборі того, що дивитися. Не все, що називається мультфільмом чи анімаційним фільмом, призначається для дитячих очей. В інтернеті чи на кабельному телебаченні ви можете натрапити на анімаційні фільми, що містять лайку, порнографію і сцени насильства.

Навіть якщо певний мультфільм для дорослих не містить нічого переліченого вище, молодший школяр просто не готовий дивитися дорослу стрічку. Дитячий світ чорно-білий, є чітко прописані добро і зло, обов’язково — щасливий кінець для хороших персонажів, а поганці отримують по заслузі. У мультфільмах для дорослих усе зовсім не так однозначно. Навіть якщо дитина захопиться мультиком для дорослих, вона зробить чимало хибних висновків із нього.

1. Завжди перевіряйте вікові обмеження нового мультика до того, як дозволити дитині його дивитися! Це можна зробити за вікіпедією, за відгуками глядачів-батьків, списками рекомендацій у публікаціях на тему виховання дітей тощо.

2. Ознайомтеся зі змістом мультика. Є сайти, на яких публікують синопсиси мультиків (короткий опис, про що йдеться у стрічці) або й перекази їхніх сюжетів (спойлери). Якщо ви перевіряєте мультсеріал, подивіться самі вибірково кілька серій, а вже тоді дозволяйте або пропонуйте дитині його дивитися.

3. Зрозуміло, ви не маєте змоги брати участі в усіх «мультсеансах». Тож поки ваша дитина не освоїлася в інтернеті краще за вас, створіть їй дитячий обліковий запис, установіть батьківський контроль у ньому, який автоматично відфільтровуватиме все невідповідне віку дитини.

Так, рано чи пізно ваша дитина добереться і до дорослого контенту. Головне, щоб усе відбувалося в належний час, коли вона дозріє до відповідної тематики й розумово, й емоційно. І такі хороші батьки, як ви, обов’язково зроблять усе, щоб дитина пізнавала світ у належному, а не надміру прискореному темпі.

Читайте також: Дитина і телевізор: заборонити чи дозволити?

Навчаємо дитину сліпого друкування на клавіатурі

6 вагомих причин подарувати дитині домашнього улюбленця