Зубрите вірш «стовпчик за стовпчиком» до знемоги — а він ну просто не хоче запам’ятовуватися? Таке було не раз у дитинстві у вас, і тепер ця історія повторюється з вашою дитиною.

Тривожитесь, чи не відіб’є в неї це охоту вчитися? Пропонуємо вам кілька порад для вивчення віршів і прози різної складності. Ви можете скористатися однією-двома для вивчення простого сюжетного віршика на 4–8 рядочків або задіяти весь пропонований «арсенал» для швидкого засвоєння дитиною складного для розуміння «описового» художнього уривка.

Починайте вивчення вірша, більшого за 8 рядків, хоча б за два дні до здачі: зранку чи ввечері. Усвідомлення дитиною того, що часу на вивчення багато, робить сам процес легшим і… швидшим. Школярик розслабляється — і його мозку легше засвоїти інформацію.

Вона має бути в настрої, підходящому для навчання: доброму чи просто «робочому». Стомлена, засмучена, роздратована дитина не зможе зосередитися на розумовій діяльності. Якщо їй хочеться їсти, пити, у неї погане самопочуття — користі теж не буде. Ваш школярик просто зненавидить цей вірш і вивчення напам’ять загалом — а ми ж цього не хочемо, правда?

Виразне читання вірша чи прозового уривка 1–2 рази підряд ознайомить дитину зі змістом вірша. Це також дасть їй уявлення про ритм, правильні наголоси, паузи в тих чи тих місцях — словом, як цей твір має звучати.

Чи все ваша дитина зрозуміла у вірші/уривку? Хай ставить запитання щодо всього, чого хоча б трохи не зрозуміла. Чи є незнайомі слова? Слова, вжиті в переносному значенні? А що мав на увазі автор, вживаючи ту чи ту метафору? Чи зрозуміла дитина, що ця метафора означає?

Розберіться зі змістом і персонажами. Приміром, у тексті згадується спів пташки, якої дитина ніколи не бачила й не чула, — щиглика. Знайдіть в Інтернеті зображення чи фото щиглика, прослухайте з дитиною аудіозапис його співу.

У такий спосіб дитина не лише краще зрозуміє вірш/уривок. З’являється інтерес і позитивне ставлення до нього. Емоція + інтерес = мимовільне запам’ятовування!

Якщо вірш «пейзажний», дітям буває складно запам’ятати послідовність рядків з описами. Читайте вірш уголос по 1–2 рядки, і хай дитина спробує намалювати ескіз до кожного з них.

Добре спрацьовує й передача образів вірша пантомімою. Хай дитина спробує передати образи, які викликають рядки вірша, рухами: позами, жестами, мімікою.

Багато батьків, які спробували цей метод, з подивом зазначають: вони навіть не уявляли, що в їхньої дитини така чудова пам’ять. Завдяки такій підготовці вірш запам’ятовується майже сам собою!

Спонукайте сина чи доньку навчитися декламувати цей вірш/прозовий уривок красиво і виразно. Для цього їй знадобиться виразно прочитати цей вірш кілька разів підряд. Після першого разу попросіть її під час наступних прочитань поглядати на свої малюнки до вірша чи супроводжувати читання пантомімою.

Якщо вірш короткий, хай дитина спробує продекламувати його, дивлячись на малюнки і/або керуючись вашими підказками. Наголошуємо: не виправляйте, а підказуйте.

Якщо вірш довший за 4 рядки, використовуйте спеціальну техніку «Снігова куля». Для цього поділіть вірш на уривки довжиною 4–8 рядків (зазвичай, він розділений на строфи саме такої довжини).

Вивчіть перший уривок: хай дитина повторить перший рядок. Потім прочитає другий і повторить перший і другий рядки разом (2–3 рази чи більше за потреби). Потім додасть третій і повторить усі три рядки разом кілька разів. Додасть четвертий і т. д.

Те саме слід зробити з наступним уривком — і потім повторити перший і другий уривок разом. Перейти до вивчення третього… Дитина ніби ліпить кожен новий рядочок на попередній — виходить багатошарова «снігова куля».

Дісталися кінця останнього уривка — хай дитина спробує розповісти вірш повністю. Підглядати в текст і отримувати підказки від тата/мами МОЖНА!

Щойно дитина так-сяк відтворила по пам’яті весь вірш — влаштуйте заслужену перерву тривалістю 10–15 хвилин. Увага! Ніякого телевізора, книжок, комп’ютерних ігор, телефона тощо. Дитині необхідно переключитися на фізичну активність, поки її мозок займається «збереженням нових даних». Хай виконає якийсь із хатніх обов’язків, пограється з домашнім улюбленцем, влаштує фізкультхвилинку чи просто побігає на свіжому повітрі.

Після того, як дитина відтворила по пам’яті весь вірш/уривок перший раз і відпочила, спонукайте її розповісти вірш ще раз чи два — не більше! Тут головне — не перестаратися, бо досягнете зворотного ефекту — дитині може просто «відбити пам’ять» (щойно вона знала — і раптом не може пригадати наступний рядок, хоч плач).

Натомість заплануйте регулярні повторення. Нехай син чи донька перед сном і зранку розповідатиме вірш/уривок напам’ять. Щоразу це вдаватиметься краще і краще, а дитина сама дивуватиметься: яка ж у неї чудова пам’ять!

Читайте також:
Заохочуйте вашу дитину до творчості: 5 простих способів

Виховуємо самодисципліну: 8 порад турботливим батькам

7 вагомих причин віддати дитину в музичний гурток

23.02.2021