Певно, всі ми чули одеські жарти про «хлопчиків зі скрипочками», яких мамці примусово водили до музичної школи. Та нинішні дослідження мозкових процесів доводять: ті міщанки з анекдотів насправді мали 100-відсоткову рацію!

Нині приклад одеських мамунь наслідують усі азійські «матері-тигриці». Та заможні мами з Південної Кореї, Китаю, Японії, дають у руки музичні інструменти дочкам і синам, керуючись не традицією, а підтвердженими висновками науковців: навчання музиці дійсно робить дітей розумнішими та успішнішими!

Що ж таке робить гра на піаніно, скрипці чи навіть синтезаторі з мозком дитини? Не будемо перевантажувати вас науковими складними поясненнями, а переповімо лише встановлені науковцями факти, що підтверджені численними соціологічними дослідженнями.

Заучування музичних творів помітно поліпшує вербальну (словесну) пам’ять. Діти легше, ніж їхні «немузикальні» однокласники, заучують словникові чи іноземні слова, швидше збагачують свій активний словник, а ще краще розуміють і запам’ятовують усні пояснення.

Спостереження за школярами в англомовних країнах (а навчитися читання й письма англійською набагато важче, ніж будь-якою зі слов’янських мов!) виявили: дітям, які мають труднощі з читанням і письмом, стає помітно простіше освоювати ці навички вже після кількох місяців занять музикою. Загалом діти, що вчаться грі на музичних інструментах, швидше читають, краще розуміють прочитане, а також більш грамотно пишуть, ніж «немузикальні» однолітки.

Діти, які регулярно займаються музикою, помітно покращують свою успішність із математики. Вони не лише швидше і краще засвоюють знання, а й отримують вищі оцінки на контрольних. Часом діти самі дивуються, що математика перетворилася зі складної дисципліни на цікаву!

Тренування гри на будь-якому музичному інструменті змушують дитину постійно аналізувати своє виконання музичного твору та вносити необхідні покращення. Це сприяє розвитку навички самоспостереження й самоаналізу. Отож діти-музиканти швидко розвивають внутрішню мотивацію, прагнення до самовдосконалення, наполегливість, а ще вчаться критично оцінювати власну діяльність.

Гра в оркестрі, джаз-бенді, музичній групі чи навіть у дуеті розвиває в дітей здатність до злагодженої роботи в команді. Вміння співпрацювати задля бажаного результату знадобиться вашій дитині не лише в оркестрі — для якісного звучання музичної композиції, а й у всіх сферах життя. Дитина виростає більш адаптованою соціально, а ще менш схильною «підхопити» алкогольну, тютюнову чи наркотичну залежність у більш дорослому віці (останнє підтверджено статистикою, зібраною соціологами в США).

Здавалось би, займаючись у музичному гуртку, діти мають менше часу на виконання домашніх завдань. Однак статистика свідчить, що маленькі музиканти здебільшого досягають вищих, ніж їхні «немузикальні» однолітки, результатів у шкільному навчанні. І це — завдяки розвиваючому впливу музики на мозок, вищому рівню самоаналізу, кращій мотивації та рано сформованій наполегливості!

Дослідники стверджують: серед людей, які в дитинстві довго вчилися музикувати, відсоток успішних у житті набагато вищий, ніж серед «немузикантів». Навіть якщо музика залишається просто хобі, люди з музичною освітою досягають вищих щаблів у кар’єрі та заробляють більше.

Цікаво те, що коли люди продовжують регулярно вправлятися в музиці хоча б на рівні хобі, їхній мозок залишається молодим і здоровим у середньому на 5–7 років довше, ніж в однолітків! Учені називають музику найкращою профілактикою деменції та інших вікових хвороб мозку.

Читайте також:
Як зберегти здібність вашої дитини, що зробить її успішною в дорослому житті

8 способів навчити дитину виявляти доброту

7 нескладних способів виховати в дитини терпіння