Чоловіки не схильні висловлювати свої сентименти й думки відверто. Мовляв, син і так зрозуміє недосказане. А от дитячі психологи стверджують протилежне: татусям просто необхідно детальніше обговорювати зі своїми синами теми емоцій і людських взаємин!

За словами американського психіатра Джеффа Бостіка, дитина не має того життєвого досвіду, який має її тато. Син не знає, що відбувається в голові його батька. Тому дитина, як правило, не може зрозуміти того, чого тато недоговорює, вважаючи, що все й так має бути зрозуміло.

Принципи «здогадайся сам» і «підростеш — зрозумієш» здебільшого не спрацьовують так, як би хотілося татусям. Діти зовсім не розуміють отриманий «меседж» чи розуміють його неправильно, або витрачають забагато часу на «розшифровку». Тож науковець закликає всіх люблячих батьків бути більш… багатослівними. А саме — старатися проговорювати дитині або при дитині вголос весь логічний ланцюжок думок повністю, а не натякати на нього.

Тож які теми та життєві ситуації потребують розтлумачення? Джефф Бостік радить, у яких саме ситуаціях татусям ставати красномовнішими в присутності дітей.

Просто сказати матері свого сина: «Я тебе люблю!», «Спасибі» чи «Цьом» на знак вдячності замало. Ваш хлопчик може не зрозуміти, чому ви це зробили. Тому одразу після цього скажіть синові, за що ви подякували мамі, чому ви її так цінуєте. Робіть їй компліменти, зрозумілі синові.

Приміром, ви готуєтеся до виходу з дому, дружина дає вам обом пакунки з бутербродами. Ви їй дякуєте й кажете синові: «Яка в нас мама молодець! У неї завжди все готове заздалегідь». Замилувалися дружиною, коли вона зайшла до кімнати? Скажіть тут же сину: «Дивись, яка в нас красива мама!» Так хлопчик навчиться бачити моменти, коли слід подякувати чи зробити комплімент.

Читайте також: Виховуємо самодисципліну: 8 порад турботливим батькам

Ви щось лагодите, а все пішло не так? Багато чоловіків обмежуються гнівним вигуком, а потім мовчки намагаються виправити ситуацію. Пам’ятайте: дитина, яка за цим спостерігає, зрозуміла лише одне: у вас не вийшло і ви сердитеся.

А от якщо ви в присутності сина не лише виразите своє обурення непокірною деталлю від полички, а й почнете думати вголос: «Так, я прикрутив цю планку не туди, куди слід. Зараз я її від’єднаю й подивлюся в схему. Можливо, сюди слід приєднувати оту частину», — дитина отримає цінний урок життя. Ви покажете, що всі люди помиляються, що в помилках немає нічого страшного й що для будь-якої ситуації є різні варіанти рішень, які слід випробувати.

Висловлюйте не лише свою радість, а і тривогу. Якщо ви переживаєте, що син затримався в школі, не лайте його, а скажіть: «Ти запізнювався, і я стривожився: а раптом щось лихе сталося?»

Не варто здаватися залізобетонним або маскувати тривогу злістю чи роздратуванням. Це не ознака слабкості — виражати свої емоції. Адже лише визнаючи небажану емоцію, ви можете опанувати себе! Та й синові буде легше рости, якщо він знатиме: його сильний, мужній і всемогутній тато теж хвилюється, тривожиться, сумнівається. І ці емоції не заважають йому робити все, що потрібно!

Зателефонувати сусіду, щоби позичити пару стільців для гостей на вечір, запитати дорогу, коли заблукали, або попросити сина показати, як він монтує відео на телефоні, зовсім не вияви слабкості! Навпаки, ви демонструєте, що достатньо сильні й мужні, аби визнати: неможливо робити самому геть усе.

Не бійтеся це показувати синові! Ваш приклад дасть синові кращі навички співпраці та навчить досягати мети з допомогою інших людей. Хлопчик має навчитися не лише працювати в команді, а і збирати власну «групу підтримки».

Читайте також: Як розповісти дитині про свою професію

Якщо ваш син засмучений, спробуйте не відвертати його увагу на приємніші теми, а дати висловити свої почуття. Спробуйте слухати не для того, щоби розв’язати проблему, а щоби дати змогу виговоритися.

Час для порад і «рятувальних операцій» настане, але трохи згодом. А зараз викажіть терплячість і великодушність. Ставте запитання, щоби показати, що ви слухаєте. Тоді вас син навчиться правильно слухати жінок, коли ті скаржаться не для того, щоб отримати допомогу, а щоби їх просто пожаліли.

«Дивися, сину, ця хмара так схожа на котячу мордочку…» «Сьогодні зранку мені не йде з голови думка: їжачки народжуються голі, як цуценята, чи вже з колючками?» Коли ваш син уже «закінчив» дитсадок, він може вважати такі роздуми негідними дорослого дядька. Та скоріше, він із захватом підіграє вам — і висловить власні, скоріш за все, фантастичні, гіпотези.

Таку грайливість слід плекати — по-перше, дитина освоюватиме м’який, добрий гумор і навчатиметься приймати інших людей як вони є, з усіма маленькими дивацтвами. Це допомагатиме їй будувати міцні та щирі взаємини й нині, й у дорослому віці.

А по-друге — ваш син отримає здатність дивитися на світ під різними кутами зору. Це сприятиме розвитку уяви та творчості.

Читайте також: Знайомство зі світом професій: як це робити батькам XXI століття

Коли збираєтеся із сином кудись іти чи їхати, збирайтеся разом. Скажімо, збираючись у басейн, коментуйте процес збору необхідних речей уголос: «Так, пляжна сумка… ось вона висить. Тепер рушник мені, рушник тобі. Плавки… Принеси свої «басейні» шльопанці…»

Таким чином дитина не лише вивчить, що необхідно взяти до басейну та де кожна потрібна річ зберігається. Ваш хлопчик освоїть технологію приготувань до будь-якого процесу. Більш того, з часом ви зможете довіряти йому всю підготовку!

Так, простіше не визнавати провину, «забути» про неї, знайти зручне виправдання. Або надто часто «заробляти» привід вибачатися. Усе перелічене, погодьтеся, — не дуже по-чоловічому.

У моменти, коли ви наламали дров, дітям необхідно почути ваші щирі вибачення перед ними, мамою чи іншим родичем і побачити, що ви намагаєтеся виправити ситуацію. Ваш син отримає цінний життєвий урок і братиме з вас чудовий приклад!

Діти слухають не лише те, що ви говорите їм. Ще уважніше вони дослухаються до «дорослих» розмов. Так, ваш син — спеціально чи мимоволі — підслуховує ваші розмови з дружиною та іншими людьми. Тому будьте щирі та послідовні в усьому, що ви говорите. Навчайте його цінних уроків життя, висловлюючи вголос те, що дитина ще не здатна розшифрувати «між рядків».

Читайте також: 11 способів відірвати дитину від ґаджета й зацікавити живою природою