“Знаю — хочу дізнатися — навчився”: таємниця трьох дивовижних колонок
У розділі “Англійська мова” кожного посібника-журналу є різноколірна таблиця, яку ваша дитина щотижня має заповнювати. Навіщо це робити?
Заповнення на першому занятті тижня таблиці “Знаю — хочу дізнатися — навчився” (див. нижче) здається марною тратою часу. Те, що другокласник записує в кожній із трьох колонок, на перший погляд, — якась незв’язна нісенітниця. Однак насправді на наших очах повільно, непомітно, відбувається справжнє диво. Заповнюючи цю табличку щотижня — дві колонки на його початку і третю наприкінці, — дитина засвоює життєво важливе вміння критично мислити.
Спочатку пояснимо, що це таке — критичне (або, як його ще називають, наукове) мислення: це ухвалення ретельно обміркованих і незалежних рішень. Людина, яка опанувала критичне мислення, усвідомлює, що й навіщо робить, здатна до самовдосконалення. Вона постійно аналізує свої вчинки, мотиви, знає свої слабкі й сильні сторони, цілеспрямована, контролює свої дії, організовує діяльність.
То як же заповнення таблички з трьох колонок допоможе молодшому школяру виробити ці дорослі, дуже серйозні навички?
Колонка 1. Дитина усвідомлено пригадує, що вона точно знає з певної теми
У першій колонці дитина за пів хвилини коротко, у довільній формі записує, що вона вже знає з теми, яка розглядається цього тижня. У такий спосіб школярик свідомо освіжає, аналізує вже наявні знання. Наприклад, тема тижня - “Тваринний світ”. Другокласник записує кілька слів: дикі, свійські, птахи, звірі, риби, комахи. Хай він написав не все, що вивчав у першому класі. Однак мозок уже розархівовує напівзабуту інформацію, у дитини пробуджується інтерес до цієї теми, а відтак засвоювати нові знання буде цікавіше й набагато простіше.
Колонка 2. Школяр самостійно, свідомо планує: що саме він хоче дізнатися
Заповнюючи другу колонку таблички “Хочу дізнатися”, школярик ставить собі запитання з теми, на які хотів би знайти відповіді: “Навіщо тваринам шерсть? Що їдять рибки? Чому собаки не лазять по деревах?” Звісно, саме цієї інформації в посібнику-журналі може й не бути. Однак учитель, який прочитає цей запис, врахує поставлені запитання і допоможе дитині на них відповісти.
Та головне, щотижня виконуючи це завдання, дитина вчиться свідомо приймати рішення щодо власного навчання, планувати власну, самостійну дослідницьку діяльність! Повірте, це надзвичайно ефективний прийом навчання: спочатку ставити собі конкретну ціль, кілька запитань, на які потім шукати відповіді. В умовах надлишку інформації вміння ставити чіткі цілі — цінна навичка, яка заощаджуватиме час і сили вашої дитини.
Колонка 3. Навчився нового! Дізнався цікаве! Знайшов відповіді!
Заповнюючи наприкінці тижня третю колонку - “Навчився”, - школярик, аналізує, чи виправдалися його очікування від навчання, оцінює свою тижневу роботу, підбиває підсумки пошуку відповідей на поставлені запитання. Він фіксує це кількома короткими тезами (і вміння записувати свої думки коротко й чітко — теж, до речі, цінне саме собою).
Підбиття підсумків — необхідний складник процесу критичного (наукового) мислення. Це самоаналіз: “Чи правильно я діяв? Чи досяг очікуваного результату? У чому помилився? Що зробив правильно? Як я діятиму наступного разу?”
У такий спосіб ваша дитина навчається елементарного алгоритму планування, постановки й досягнення особистих цілей. І йдеться не лише про навчання, а й про будь-які аспекти життя.
При всьому табличка “Знаю — хочу дізнатися — навчився” - це лише один із багатьох інструментів для саморозвитку, якими освітня система “Світ чекає крилатих” озброює своїх вихованців. Учителі — учасники цієї системи — докладають зусиль, щоб кожна ввірена їм дитина не лише засвоювала передбачені Держстандартом знання, а й здобувала корисні для реального життя вміння, розвивалася як особистість і виросла успішною і щасливою людиною.
Читайте також:
Поділіться цією сторінкою
13.01.2022