На допомогу вчителям ми уклали вже традиційний календар незвичайних свят місяця. Сподіваємося, він стане в пригоді й педагогам, і батькам.

Певно, немає жодної людини, яка б на Новий рік не давала собі слово зажити по-новому. Позбутися шкідливої звички, вивчити іноземну мову, вчитися на «десятки» та «одинадцятки», робити щоранку зарядку… Які б не були зобов’язання, їх найчастіше роблять саме 1 січня. Тож із 1960 року цей день став неофіційним святом!

Психологи стверджують: аби новорічні зобов’язання втілювалися в життя, потрібно додержати кілька умов: цих цілей справді дуже хочеться досягти; вони реалістичні; у вас є чіткий план, що ви будете робити, коли й де, аби їх досягти. А як зберегти мотивацію, читайте в нашій статті Мотивуйте дитину досягати цілі: 7 перевірених способів

Ці незвичайні свята недаремно припадають на той самий день. Воно й не дивно — найдивовижніші ідеї нерідко подають саме письменники-фантасти. А ще для створення будь-чого нового потрібна багатюща уява!

Ці свята дуже важливі для винахідників, митців, архітекторів, інженерів — усіх, хто створює нові речі та ідеї. Вони не тільки думають про те, як можна розв’язати актуальні проблеми людства, а й зазирають у майбутнє. Наприклад, мобільний телефон-розкладачка, планшет, окуляри віртуальної реальності та харчовий 3D принтер виникли спочатку як ідеї з космічного телесеріалу «Зоряний шлях», а вже у 21-му столітті ці ідеї взяли на озброєння інженери — і тепер ми можемо ними користуватися!

Як саме започаткували Фестиваль сну — Інтернет чесно каже: «Невідомо!» Однак мета святкування цілком зрозуміла: після новорічних святкувань необхідно як слід відіспатися. Тож і відзначають його в ліжку. Одягають найзручнішу піжаму, лягають у чисту й зігріту постіль — і сплять, сплять, сплять…

Дорослим необхідно щонайменше 7,5 години сну на добу — саме стільки часу потрібно, аби організм «вивів» із мозку накопичені ним за день токсини. Мозок використовує до третини спожитих його власником калорій! І продукти життєдіяльності «вимиваються» з мозку лише під час сну. Саме тому так важливо висипатися й пити вдосталь води.

Що ж до Дня соломинки — йдеться не про «натуральну», а штучну — соломинку для напоїв. Її придумав американець Марвін Стоун. Саме 3 січня 1888 року він запатентував паперову соломинку для коктейлів. Її робили зі смужки паперу. Його край змащували клеєм, а потім «гвинтом» накручували на тонку паличку.

У XX столітті соломинки стали виготовляти із пластику. Однак, зважаючи на їх шкоду для довкілля, із 2010-х років у ЄС та інших країнах світу почали вводити заборону на їх використання та виготовлення. Тож поволі їх витісняють паперові.

Щороку 4 січня в англомовних країнах відзначається свято цікавинок, які не несуть ніякої користі. Наприклад, на яку довжину можуть вирости зуби в бобра, якщо він не буде стирати їх об тверду деревину.

Відсвяткувати День дрібниць можна, читаючи в Інтернеті чи паперових довідниках різноманітні цікаві факти або влаштувавши з друзями гру в пригадування цікавих фактів на ту чи ту тему.

А ще цього дня неофіційне професійне свято відзначають митці, які працюють у стилі популярної музики. Так що вітайте композиторів, музикантів, співаків, авторів текстів популярних пісень. І вмикайте улюблені композиції, звісно!

Людство вирощує яблука майже 5 тисяч років. Предком усіх сучасних сортів яблунь є дика яблуня Сіверса. «Одомашнили» її на території сучасних Киргизії та Південного Казахстану, помітивши цілющі властивості дикого й тоді ще кислого й терпкого плоду.

Спочатку яблуні просто розводили, а свідомим виведенням нових сортів яблук уперше зайнялися в Давній Греції. На території України яблуні з’явилися 1051 року, при Ярославі Мудрому. Тоді був закладений перший яблуневий сад, відомий як сад Києво-Печерської лаври.

Нині у світі існує більш як 7,5 тисячі сортів яблук. Світовий урожай яблук сягає майже 90 мільйонів тонн, а український — близько мільйона тонн на рік.

Поки віряни кількох православних церков святкують Різдво, решта християнського світу повертається до роботи — у них різдвяні свята вже закінчилися. Католики навіть спеціальне свято придумали. У Західній Європі символами праці здавна вважалися плуг і прядка. Оскільки надворі зима, символом повернення до роботи довелося стати саме «всесезонній» прядці.

А ще цього дня в західному світі відзначають неофіційне свято скам’янілостей (або «старих каменів»). Свято засновано з метою заохотити людей дізнаватися більше про каміння та скам’янілі рештки прадавніх тварин і рослин. Воно відзначається також на честь допитливих людей, які звертали увагу на каміння незвичайної форми. Завдяки цим аматорам розвинулися науки геологія (наука про земні надра) та палеонтологія (наука, що досліджує доісторичних тварин і рослини).

На початку січня 1863 року в Лондоні запрацювала перша у світі «підземна залізниця». Довжина першої гілки лондонського метро була всього 3,6 кілометра. Однак нині гостям міста без карти не обійтися — метрополітен став найбільшим у світі: 11 гілок, 270 станцій, 402 кілометри колій!

Цікаво, що слова «метро» й «метрополітен», які вживають у багатьох країнах світу, походять від назви будівельної компанії, яка збудувала першу гілку, — «Метрополітен рейлвей». А от самі лондонці називають свій метрополітен «The Tube» (труба) — через круглу форму тунелів.

Цього ж дня, але 1851 року, фізик Леон Фуко підвісив свинцеву кулю на ланцюгу під куполом Пантеону в Парижі. Маятник Фуко тоді послужив неспростовним доказом обертання нашої планети, а нині став однією з туристичних принад Франції.

А рівно 40 років тому в місті Сіракузи (штат Нью-Йорк, США) жінка на ім’я Джоан Вайт ініціювала свято, яке заохочувало людей сміятися. Отож смійтеся на здоров’я — і не соромтеся, якщо засміялися просто тому, що сміються навколо вас.

Це найбільш вдячний день у році. Цього дня люди, які доєднуються до святкування, дякують не лише оточуючим, а й життю, згадуючи все добре й хороше, що вони мають і що з ними відбулося.

Вдячність іншим людям і долі не лише збільшує кількість добра на землі, а й поліпшує настрій і навіть стан здоров’я! Вдячні люди — оптимісти та легше переживають стреси.

Повна назва другого свята звучить так: «Дізнайся своє ім’я на азбуці Морзе». Саме 11 січня 1838 року Самюель Морзе та Альфред Вейл продемонстрували громадськості роботу електричного телеграфа.

Завдяки азбуці Морзе стала можливою швидкісна передача повідомлень на величезні відстані. А сигнал «морзянкою» SOS, що передавався по радіо аж до 1999 року, врятував не одну сотню кораблів у скруті.

Святкують цей день радіоаматори, вивчаючи азбуку Морзе. Передусім вони кодують нею власні імена. А як звучатиме ваше ім’я, закодоване серією довгих і коротких звуків?

Усе ще відкладаєте свою мрію до нових віників? Цей день — привід взятися до її реалізації! Це неофіційне свято засновано заради того, аби мотивувати людей активно втілювати власні мрії, навіть якщо вони здаються, на перший погляд, нездійсненними.

А ще цього дня святкує свій день народження жовта гумова качечка для ванної. Іграшки з гуми почали робити ще на початку XX століття. А гумова качечка для ванни з’явилася в місті Філадельфія (Пенсильванія, США) 1933 року. її творцем став Берджес Л. Гордон-молодший. Проста на вигляд іграшка набула шаленої популярності — малюки всього світу граються такими качечками, поки приймають вечірню ванну.

Незвичайні свята січня (частина II)

Вітаємо іменинників: січень

Календар місяця: що святкуємо в січні