Ваш школярик малює на аркуші паперу якусь схему. Короткі, уривчасті написи в нерівних кружечках, стрілки-розгалуження… І це йому доручили зробити в школі?! На ваше запитання дитина відповідає: «Я малюю ментальну карту, мамо! Не заважай».

Ментальна карта (або, як її ще називають, — інтелект-карта, дерево знань) — це простий і зрозумілий спосіб упорядковувати нову інформацію або пояснювати якесь поняття чи явище. Ним дуже часто користуються вчені, викладачі, студенти, підприємці, аби описати складну проблему так, щоб вона стала простою для розуміння. Ось як виглядають ментальні карти.

Яку користь дають ментальні карти? Пояснимо на прикладі. Так, коли ми хочемо показати, яким маршрутом добиратися з точки А до точки В, ми можемо написати довге пояснення: «Перейди дорогу, підійди до автобусної зупинки, дочекайся маршрутки №40, проїдь до зупинки «Вокзальна». Там пройди 200 м парною стороною вулиці в бік центру міста. За будівлею школи поверни праворуч…» Погодьтеся, виходить довгий текст, який потім нудно читати й дуже важко запам’ятовувати.

А можемо просто намалювати маршрут у вигляді різноколірної схеми, якою потім буде легко скористатися! До того ж її буде легко запам’ятати!

Представити візуально можна не лише маршрут поїздки. Ментальною картою можна: спланувати фантастичне оповідання; описати новий товар, який ви хочете рекламувати; розповісти про іменник як частину мови; визначитися, куди поїхати у відпустку; пояснити закон Ньютона; схарактеризувати всіх персонажів повісті Івана Франка «Захар Беркут»… Словом, ментальні карти — дуже корисний інструмент, який нині використовують у всіх сферах людської діяльності.

Цей спосіб подання й упорядкування інформації доступний для розуміння навіть маленьких дітей! Усе — завдяки наочності ментальної карти. На ній ми зазначаємо не лише факти, явища й поняття. Ми показуємо всі зв’язки між ними в такий спосіб, щоби наш мозок їх легко запам’ятав.

Уявіть, що дитині треба упорядкувати інформацію про іменник як частину мови. Вона може (теоретично) написати конспект із багаторівневими списками (однина і множина, відміни, відмінки тощо). Слово теоретично ми взяли в дужки, тому що нормальна дитина не допише такого конспекту до кінця — це нууууудно! А як його вчити? Як вірш, напам’ять?

Інші способи представлення інформації — таблиця і схема — трохи зрозуміліші, однак такі… дорослі. Теж нудно і здається страшнуватим.

А от мережка ментальної карти, що нагадує дерево з кроною й корінням, активізує не лише логічну півкулю мозку, а й образну. Малюючи дерево знань, люди використовують не лише рамки, слова і стрілочки. У хід ідуть кольорові олівці й фломастери, малюються чи наклеюються малюнки, піктограми, логотипи, символи… Замість тез і визначень добираються ключові слова. Усе це — візуальні риболовні гачки. Ці гачки витягатимуть із пам’яті дитини, як рибу з озера, зашифровану в них інформацію.

Дитина малює кожну ментальну карту не одразу, за якимось планом, а в міру ознайомлення з новою інформацією. Вона сама вирішує, якими словами, кольорами, символами закодувати знання. І коли дивиться на карту, виготовлену власноруч, то здатна пригадати ці знання.

Та це ще не все. Ваш син чи донька не лише занотовує ключові слова, а й розташовує їх у певному порядку на гілках і коренях свого ментального дерева, показуючи особливі зв’язки між ними. Школярик на одному-єдиному аркуші паперу показує не просто набір фактів, понять, явищ, а своє розуміння теми як цілісної картини.

Щоби зрозуміти користь цього способу представлення інформації, спробуйте створити власну інтелект-карту. Аби ця вправа вийшла по-справжньому корисною, оберіть заплутане питання, яке давно хотіли вирішити, і спробуйте розібратися, у чому його суть.

У центрі аркуша паперу розташуйте головну ідею, виражену одним словом чи коротким реченням. Від неї відходитимуть відгалуження — ключові думки/факти.

Якщо не знаєте, з чого почати, назвіть головні відгалуження так: що? хто? де? коли? як? чому? яким є/буде результат? Від них, своєю чергою, можна відгалужувати пункти, затим підпункти тощо — аж поки не структуруєте всю інформацію, яку варто взяти до уваги.

Якщо між окремими ідеями-гілочками є зв’язки — варто намалювати і їх. Так ви побачите моменти, яких в іншій ситуації й не помітили б!

Різні гілки розфарбуйте іншими кольорами, оформте по-різному. Якщо відчуваєте потребу, додайте власні коментарі, картинки.

Подивіться — ви створили загальну картину вашої проблеми. Цілком можливо, вам уже спало на думку, як саме її можна розв’язати. А може, виникли запитання, на які варто пошукати відповіді… Словом, ментальна карта вам допомогла щонайменше поглянути на проблему по-новому.

Гадаємо, тепер ви зрозуміли, навіщо в школі вашу дитину навчають створювати ментальні карти. Цей метод упорядкування інформації допомагатиме їй довгі роки: і в навчанні, і в роботі, і в розв'язанні особистих питань.

Що таке блок-карта

Як ми заважаємо власним дітям робити шкільні проєкти: 7 типових помилок люблячих батьків

Фігурки із паперу: 8 причин, чому вашого школярика навчають складати оригамі