Шестирічна дитина йде до школи: як допомогти адаптуватися
Перехід до школи може стати складним випробуванням для вашої дитини. Навіть якщо вона відвідувала дитсадок, перші шкільні тижні будуть непростими. Поговоримо про те, як допомогти першокласнику пристосуватися до нового життя.
Будь-яка шестирічна дитина упродовж перших тижнів навчання натрапляє на труднощі передусім через цілковиту новизну середовища. Нова будівля, у якій треба навчитися знаходити туалет, свій клас, їдальню і ще купу інших потрібних дитині приміщень. У школі діють інакші, ніж у дитсадку, формальні й неписані правила, тут інакші вимоги й очікування, які доведеться не лише запам'ятовувати на ходу, а й чітко додержувати. Новий (часто без жодного знайомого обличчя!) дитячий колектив, у якому треба роззнайомитися й знайти своє місце. І нарешті — учитель (учителька) — незнайома людина, до манери спілкуватися, голосу, характеру якої треба буде звикнути.
Тож як батьки можуть допомогти першачку адаптуватися до нового життя? У вас є час до кінця серпня, щоб зробити 8 справ, які допоможуть підготувати дитину до школи.
Справа № 1. Почніть формувати шкільний режим дня вже зараз
Бажаєте, щоб першого вересня й в усі наступні дні ваш школярик прокидався в гарному настрої? Починаючи із завтра, будіть сина / доньку на 15-20 хв раніше порівняно з попереднім ранком й укладайте спати, відповідно, теж раніше - поки не досягнете потрібного часу пробудження.
Як правильно перевести дитину на шкільний режим дня, читайте тут.
“Але як же не хочеться будити дитину, коли вона солодко спить!” — думає мама чи бабуся й дозволяє малечі валятися в ліжку до дев'ятої ранку. Але настає перше вересня... І різка зміна режиму сну стає джерелом додаткового стресу. Навіщо додавати дитині зайвих труднощів?
Справа № 2. Познайомте дитину з майбутніми однокласниками
Якщо в класі, де навчатиметься ваш син (ваша донька), немає знайомих дітей, бажано виправити цю ситуацію заздалегідь. По змозі познайомтеся з батьками й влаштуйте хоча б одну зустріч у парку, кіно тощо. Хай діти хоча б трохи познайомляться одне з одним. Тоді, йдучи до школи, вони чітко знатимуть, що побачать хоча б кілька знайомих облич, і хвилюватимуться не так сильно.
Справа № 3. Навчіть дитину реагувати на власне прізвище, слова клас, діти, перший Б як на звертання до неї
Удома й дитсадку до дітей звертаються передусім на ім'я. У школі вчитель звертатиметься до учнів дуже часто на прізвище, а ще частіше - одразу до групи дітей і всього класу. Водночас першокласник може одразу й не зрозуміти, що коли вчитель каже: "Розгорнімо зошити", — то звертається не до якихось інших дітей, а і до нього.
Саме тому час від часу грайте з майбутнім школяриком "у школу", називаючи його на прізвище й даючи при цьому якесь дрібне доручення. Посадіть у ряд кілька іграшок, покладіть перед кожною книжку — і хай дитина виконує за них указівки вчителя: "Розгорніть книжку на сторінці з картинкою... Складіть вежу із трьох кубиків" тощо. Так дитина навчиться правильно реагувати на звертання вчителя.
Справа № 4. Якщо клас інклюзивний, поясніть дитині, що в класі буде учень, який відрізнятиметься від інших
Дитина має знати, що всі люди різні, але до кожного треба ставитися дружньо й не кривдити тих, хто відрізняється від інших. Якщо серед однокласників буде хлопчик або дівчинка з особливими потребами, поясніть це синові / доньці й заохочуйте позитивно й дружньо ставитися до інклюзивної дитини.
Виховуйте у свого (своєї) чомучки толерантність до людей з протезами, у візках, з проблемами мовлення тощо. Навчайте, що вчинки людини, її особисті якості, поводження з іншими людьми важливіші, ніж зовнішність.
Справа № 5. Прогуляйтеся маршрутом з дому до школи й назад
Навіть якщо ваша дитина ходитиме до школи спочатку в супроводі дорослого, вона має ознайомитися з маршрутом заздалегідь. Якщо буде змога, відвідайте разом із сином / донькою шкільну будівлю, клас, прогуляйтеся навколо школи, подвір'ям, спортмайданчиком. Тоді школа увійде до переліку знайомих дитині місць, дорога до неї не спричинятиме зайвої тривоги, а орієнтуватися в перші дні буде набагато простіше.
Справа № 6. Разом із дитиною облаштуйте місце для навчання
Так, у першому класі домашніх завдань не буде. Водночас дитині потрібне постійне місце для зберігання наплічника, шкільного приладдя, створення і зберігання проєктів (малюнків, аплікацій тощо). А головне, поличка або містка коробка для всіх отриманих випусків посібника-журналу: впродовж чотирьох років навчання окрилені школярі часто звертаються до цього архіву, щоб повторити ту чи ту тему.
Навіть якщо місця у квартирі небагато, оберіть затишний і добре освітлений куточок, у якому син або донька зможе спокійно почитати, помалювати тощо, і вдвох
підготуйте робоче місце школяра.
Участь, хай яка незначна, в облаштуванні й підтриманні його в порядку дасть дитині змогу почуватися господарем (господинею) цього простору.
Справа № 7. Продумайте, чим і як дитина харчуватиметься у школі
Під час шкільних занять діти досить швидко виголоджуються. Водночас щодня перекушувати солодощами — не варіант. Досвідчені батьки продумують ідеї для шкільних перекусів і готують усе необхідне (і продукти, і ланчбокс) заздалегідь, ураховуючи смаки дитини і її нинішнє вміння акуратно їсти ту чи ту страву. За цей тиждень ви можете продумати
варіанти здорових, ситних і привабливих для дитини перекусів, а також вибрати разом із дитиною коробочку для сніданків, пляшку-нерозливайку для напоїв тощо.
Коли в наплічнику є продуманий корисний перекус, який подобається дитині, то й сонце їй світить ласкавіше, і настрій кращає, і шкільні проблеми здаються не такими вже й складними 🙂.
Справа № 8. Дізнайтеся в класовода, яка конструкція в шкільного туалету
Шестирічна дитина може розгубитися, якщо не знатиме, як правильно користуватися туалетом тієї чи тієї конструкції. Тому обов'язково дізнайтеся в учителя — і в разі потреби обов’язково навчіть дитину нею користуватися.
Так ваш син / ваша донька точно не осоромиться перед однокласниками, почуватиметься впевнено й зосереджуватиме більше уваги на навчанні й спілкуванні з однолітками.
І наостанок: пам'ятайте, дитина сприймає всі свої шкільні негаразди так само серйозно, як ви — власні кар’єрні проблеми, а її емоції такі ж сильні, як і ваші. Тому ставтеся до її засмучення з увагою і повагою, вислуховуйте, висловлюйте підтримку. Дитині важливо знати, що вона для вас цінна, що ви її любите й готові допомогти. Відчуваючи таку батьківську підтримку, школярик почуватиметься впевненіше й адаптується в школі швидше.
Читайте також:
Поділіться цією сторінкою
20.08.2023