Чи потрібно залучати молодших школярів до волонтерства і благодійництва? Багато батьків прагнуть захистити дітей від “психотравми” споглядання хвороб і страждань людей чи тварин, отож уникають і нагоди допомогти знедоленим.

Однак прагнення поділитися незначною часткою своїх статків або допомогти ділом - це внутрішня потреба кожної людини. Тож даючи дитині можливість робити добру справу, ви даруєте їй нагоду виявити милосердя, відчути радість від того, що зробив щось хороше, приналежність до спільноти добрих людей, власної значущості. Врешті, школярик виробляє у себе відчуття соціальної відповідальності, вчиться приймати правильні з погляду етики рішення, відшуковує своє місце в житті,

1. Дитина, яка бере участь у волонтерстві чи благодійній діяльності, навчається допомагати, підтримувати, небайдуже ставитися до людей навколо себе.
2. Вона спостерігає, як її зусилля/внесок приносять реальну користь конкретним людям/ тваринам/ природі. Дитина відчуває себе хорошою людиною. Це її надихає та окрилює в інших сферах життя. А відтак — додає впевненості в собі, підвищує самооцінку.
3. Школяр рано чи пізно доходить висновку, що благодійність — це необов’язково жертва. Волонтерська робота може виявитися цікавою та приємною (створення саморобки чи випікання печива для ярмарку тощо).
4. Дитина навчається отримувати задоволення від самого факту, що допомогла, а отже більш охоче долучається й до роботи по господарству вдома.
5. Молодший школяр приходить до розуміння, що хоча у світі чимало лиха, хвороб і несправедливості, є люди, які прагнуть це виправити й роблять це. Займаючись благодійництвом, дитина вчиться проактивної життєвої позиції, досягати поставлених цілей та виробляє оптимістичний погляд на життя.
6. Регулярно жертвуючи частину кишенькових грошей на благодійність, дитина навчається основам фінансової грамотності, ощадливому розподілу своїх майбутніх доходів.
7. Беручи участь у благодійних заходах чи волонтерській діяльності, дитина розвиває свої соціальні навички та вміння спілкуватися.

Читайте також: Братики-сестрички: наука примирення: 7 порад батькам, як навчити дітей миритися і пробачати одне одному

Американський Інститут Геллапа, який вивчає громадську думку та проводить соціологічні дослідження, нещодавно оприлюднив цікаву статистику. Люди, які регулярно займаються волонтерською роботою, мають нижчу на 24 % ймовірність ранньої смерті, ніж люди, не схильні допомагати ближнім. До того ж, волонтери рідше страждають на підвищений рівень цукру в крові, серцеві захворювання та на 40 % рідше потрапляють до лікарні! Згідно з даними згаданого інституту, ця закономірність спостерігається в усіх куточках світу — від найбагатших країн до найубогіших.

Діти теж можуть відчувати благотворний вплив благодійної/волонтерської діяльності на своє здоров’я. У Канаді провели експеримент на старшокласниках, які не вели здорового способу життя та їли чимало фаст-фуду. Їм виміряли рівень холестерину в крові, а потім розділили на дві групи. Одна група добровольців безкоштовно «підтягувала» з окремих предметів учнів молодших класів, а друга нічим таким не займалася. Через два місяці медики знову дослідили рівень холестерину в учасників експерименту. Виявилося, що в дітей-волонтерів він став нижчим, ніж у контрольної групи!

Інші дослідження виявили, що діти, залучені до волонтерства чи благодійності, рідше вживають алкоголь і наркотики; вони більш врівноважені емоційно та краще адаптовані соціально!

Якщо хочете допомогти дитині обрати сферу для благодійної діяльності, керуйтеся двома принципами. Перший — ця сфера має її цікавити і зворушувати. Другий — надавайте перевагу локальній діяльності (ближні — це означає буквально «ті, хто поруч»).

Педагоги та соціологи уклали «інтернаціональний» топ популярності благодійних та волонтерських напрямів діяльності, що цікавлять дітей. Так, діти найчастіше виявляють бажання допомагати:

1. тваринам (однакові шанси на співчуття мають і білі ведмеді в Арктиці, і коти з місцевого притулку — усе залежить від того, як ви «скоригуєте» благодійні пориви дитини);
2. іншим дітям (хворим, знедоленим, з обмеженими можливостями, сиротам тощо);
3. жертвам стихійних лих і катастроф;
4. місцевому довкіллю (участь у благоустрої місцевого парку, сквера, двору тощо);
5. людям похилого віку.

Читайте також: Мотивуйте дитину досягати цілі: 7 перевірених способів

1. Підгодовувати бездомних котів у дворі.
2. Побудувати годівнички та напувалки для птахів і порозвішувати їх у парку, сквері чи дворі вашого багатоквартирного будинку.
3. Відвідувати собачий притулок і допомагати вигулювати дрібних песиків.
4. Купити і привезти корм у котячий/собачий притулок.
5. Виготовляти щось для шкільного або місцевого благодійного ярмарку.
6. Поділитися книжками, з яких ваш школярик «виріс» із місцевою бібліотекою чи сиротинцем.
7. Відвезти одяг, з якого виросла, у дитячий будинок, інтернат чи волонтерський пункт прийому пожертв.
8. Узяти участь у спортивних змаганнях чи творчому конкурсі, що мають благодійну мету (збір коштів).
9. Підписувати вітальні листівки та готувати подарунки тяжкохворим / сиротам / дітям з обмеженими можливостями.
10. Виступити на благодійному концерті і/або придбати квитки на нього.
11. Безкоштовно «підтягувати» з одного-двох предметів учнів молодших класів (для старших дітей).

Батьки, які з тих чи інших причин прагнуть, аби їхня дитина брала участь у благодійності, можуть стикнутися із ситуацією, що вона НЕ хоче доєднуватися до такої діяльності.

Слід пам’ятати: якщо дитина не бажає долучатися до того чи іншого виду благодійності, — її у жодному разі не можна примушувати. Інакше втрачається сама суть цієї роботи — її добровільність!

Так, трапляються випадки, коли батьки вирішують здобути дитині (а через неї собі) додаткові репутаційні «бонуси», славу, престиж і вирішують, що вона впорається не гірше за прославлених дітей-волонтерів. Однак приклад «відомих дітей» — не завжди переконлива мотивація для дитини. Вона просто не розумітиме, навіщо жертвувати час чи кишенькові кошти на неприємну для неї сферу. Крім того, часто дитині не дають права обирати, у якій саме благочинній роботі брати участь (тобто батьки вирішують одноосібно й повідомляють дитині, чим вона буде займатися).

Отож, шановні батьки, виявляйте обережність! Тиснучи на дитину, ви відіб’єте в неї усіляке бажання робити добрі справи «за так». Благодійність — це передусім ЩИРЕ прагнення допомогти. А отже, дитина сама має вирішити: хочу робити добро і саме у цій сфері. І ніяк інакше.

Читайте також: Навіщо вчити дітей умінню пробачати