Якщо ви належите до тих батьків, які вважають, що дитинство — не дитинство без цікавої книжки, то небажання вашої дитини читати може здатися просто неприродним. У цій статті ми наводимо п'ять найпоширеніших причин відсутності в дитини інтересу до читання та шість способів зробити книжку привабливішою.

Зауважимо, у даній статті ми виходимо з припущення, що в дитини немає проблем із зором або зі здатністю сприймати та обробляти інформацію у вигляді письмового тексту тощо. Згадані проблеми — тема окремої, більш складної розмови, а також привід звернутися по допомогу до логопеда, офтальмолога тощо.

… ви протиставляєте книжку гаджету

Можливо, ви мимоволі прищепили дитині уявлення про те, що книжка — це щось корисне (а значить, з дитячого погляду, — «несмачне», як, приміром, овочеве рагу) і постійно протиставляєте її комп’ютерним іграм чи мультикам? Спробуйте забрати в дитини з рук цукерку й дати їй натомість яблуко. Результат самі можете уявити. Природно, що іграшка в смартфоні набагато привабливіша — врешті, батьки ніколи її не нав’язують.

… книжки, які ви пропонуєте, заскладні для вашої дитини

Схоже буває в татусів з іграшками — вони купують ті машинки, про які марно мріяли в дитинстві, а не ті, які підходять синові за віком. Отак і з книжками: ви вибираєте «лідера продажів» або безумовно цікаву за тематикою, ілюстровану книжку, яка, водночас, ще заскладна для вашої дитини.

… ця тема / жанр / формат вашого школяра просто не цікавить

А чи справді ви знаєте, чим цікавиться ваша дитина? Часто батьки, купуючи ту чи ту книжку дитині, задовольняють власні інтереси з далекого дитинства.

Школярик, водночас, має власні зацікавлення. Наприклад, його не відірвеш від телевізора, коли там йде передача про динозаврів. А от фільми-казки на кшталт «Три горішки для Попелюшки» чи «Мауглі» вашій дитині геть байдужі. Хоча важко уявити, що бувають діти, які НЕ люблять казок чи художню літературу взагалі, — це трапляється.

Може, вашу дитину відлякує товщина книжки? Може, вона вважає, що товста книжка, розвороти без картинок і великі абзаци — це нудно? Адже «нудно», з погляду дитини, — найгірше, що може бути!

… дитина не розуміє, що від читання можна діставати задоволення

Одне — це слухати, як читають мама й тато, чи аудіокнижку. Самостійне читання — це ДУУУУЖЕ ВАЖКО. Особливо, поки спотикаєшся на довгих словах, а кожна сторінка, задрукована суцільним текстом, видається Еверестом, сходити на який довго, складно, нудно. Який у цьому кайф, шановні?!

… дитина перевантажена

Батьки, які мріють дати дитину «конкурентоздатну» освіту, нерідко перевантажують її гуртками, репетиторами, секціями — і вона надто стомлюється. А читання, погодьтеся, це теж активна розумова діяльність.

Якщо врахувати, що навички читання в першому, а то і другому класі ще не доведені до автоматизму, виходить, що книжку в цій ситуації дитина сприйматиме як ще одне навантаження, як НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ, а не відпочинок.

У дитини щодня має бути хоч трохи неструктурованого часу для відпочинку. Якщо заради цього вам доведеться відмовитися від якогось чи репетитора — пожертвуйте додатковим навчанням. А вже потім створіть умови, щоби дитина з власної ініціативи підійшла до полиці з дитячими книжками — щоби заповнити цей неструктурований час.

«Пошпигуйте» за власною дитиною тиждень-два: які теми її цікавлять, які ні. Затим удвох завітайте до книгарні чи дитячої бібліотеки. Передусім відведіть дитину в секцію тієї тематики, яка очевидно її цікавить, і дайте вдосталь часу на те, щоби дитина роздивилася та погортала книжки, які її зацікавили.

Можливо, вона обере набагато тоншу книжку, з «примітивнішими» (на ваш погляд, звісно) малюнками, коротшими словами й реченнями та більшими літерами, ніж пропонували ви? Можливо, зараз справді краще обрати не товстий роман на кшталт «Гаррі Поттера» чи «Хронік Нарнії», а графічний роман чи навіть комікс? Однак обрати має дитина, а не ви!

Майте на увазі, що дитина може не дочитати до кінця обрану книжку. Її інтереси через тиждень можуть кардинально змінитися, і тепер школярика цікавлять не динозаври, а пожежники чи «Формула-1». Ваше завдання — забезпечити їй доступ до книжок на цю нову тему.

Якщо в дитини є власна бібліотечка, поповніть її передплатою на дитячий журнал. Хай навіть вона не читатиме його «від і до» — там обов’язково знайдуться цікаві для неї теми!

Маєте домашню бібліотеку — подбайте, щоби дитина мала доступ до всіх книжок, які підходять їй за віком. Іншими словами, приберіть на верхні полиці всі книжки, яких ви не хочете показувати дитині. І хай собі гортає решту, роздивляється обкладинки… Вона може вас здивувати, самостійно прочитавши, наприклад, «Трьох мушкетерів».

Якщо поблизу є дитяча бібліотека, запишіть туди дитину й регулярно вдвох її відвідуйте. У бібліотеках зазвичай проводять тематичні заходи для дітей — про них можете дізнатися в бібліотекаря або на сайті чи сторінці бібліотеки в соцмережі.

Про те, чи безпечно під час пандемії COVID-19 користуватися бібліотекою - читайте у статті Чи можна заразитися COVID-19 через позичену книжку? Відповіді від світових експертів.

Повернімося в книгарню. Коли купуєте книжку разом із дитиною, ще на вході ставте обмеження: «Цього разу купуємо лише дві книжки!» Ви ж завжди ставите обмеження на всі найкращі речі, правда? На час прогулянки на дитячому майданчику, кількість атракціонів у парку розваг, на розмір порції морозива? У школяра має скластися враження, що книжка — в одному ряду з морозивом, атракціонами та грою з однолітками!

Забороніть собі раз і назавжди говорити такі непедагогічні речі, як: «Скільки можна в екран дивитися? Краще б книжку взяв!» Цим ви лише протиставите цікаву комп’ютерну гру /мультик і НУДНУ книжку.

Головне, коли ви чуєте, як дитина читає вголос книжку, яку самостійно обрала, не робіть зауважень, не виправляйте помилки й не критикуйте! Вона читає як уміє. Головне — ЧИТАЄ! А критика чи виправлення миттю перетворять акт добровільного читання з розваги (хай і складної) на неприємну навчальну вправу.

Щодня, у будні та вихідні, за годину-півтори до сну дитини вимикайте телевізор і прибирайте з поля зору дитини всі гаджети (так, і свої також — ви ж подаєте приклад). Пропонуйте дитині тихо погратися чи почитати вдвох із вами. Якщо дитина обрала гру, самі візьміть у руки паперову книжку.

Якщо в дитини навички читання ще слабко розвинуті, читайте їй самі або по черзі — сторінку ви, пару абзаців — вона. Пізніше ви зможете «ділити» сторінки — наприклад, парні читаєте ви, непарні — дитина.

Обов’язково пояснюйте незнайомі слова й обговорюйте з дитиною прочитане. Разом посмійтеся над комічним моментом, налякайтеся під час читання страшного епізоду, прочитайте («зіграйте») діалог різними голосами — словом, будьте вдумливими та емоційними. Це підвищить інтерес дитини до книжки. І ні, учень початкової школи не задорослий для такої розваги!

Влаштуйте челендж. В інтернеті багато зразків для читацьких (книжкових) челенджів, зокрема для дітей. Приміром, кожного місяця (а для швидких читачів — тижня) пропонується обрати книжку певного змісту чи тематики. Наприклад, січень — книжка, у якій багато-багато снігу, написана автором із північної країни.

Можете завести список прочитаних дитиною книжок. Його можна повісити на стіну й щоразу врочисто допомагати дитині записувати туди назву, автора й дату закінчення читання. Це перетвориться на челлендж: «Побачимо, скільки книжок я прочитаю до Нового року?» або просто мотивуватиме дитину: «Як багато книжок я вже прочитав(ла)!»

Як у кожній грі, під час читання дитина має почуватися розслабленою. Не наполягайте, щоби дитина обов’язково сиділа за столом у правильній позі. Вона ж не півдня проведе за книжкою, правда? Хай читає, лежачи на животі серед вітальні, або поставить книжку на крісло, а сама стане на коліна й підіпре підборіддя кулачками на сидінні… Діти взагалі винаходять неймовірні пози для читання — і швидко їх змінюють. Замість того, щоби даремно переживати через зір вашого маленького читача, непомітно сфотографуйте кілька особливо кумедних поз за книжкою.

Ваша дитина вже гарно читає й не виявляє бажання, аби ви їй читали вголос вечорами? Отже, можна організувати «книжковий клуб» на двох: читати одну й ту саму книжку. Подбайте про те, щоби читати приблизно в тому ж темпі, що ваша дитина, щоб обмінюватися враженнями й запобігати «спойлерам». А ще дитині буде приємно, коли виявиться, що вона вас випередила хоча б на сторінку!

Така батьківська підтримка часом допомагає не лише учням початкової школи, а навіть старшокласникам і студентам вузів подолати список літератури! А вам теж буде корисно розслабитися за дитячою книжкою — і часом «сховатися» від дорослих проблем в уявний світ — хоча би на півгодини.