Тренуємо дитячу спостережливість
Що робити батькам, аби їхня дитина навчилася «вмикати» навичку помічати важливі речі, коли це необхідно
Ми всі прагнемо, аби наша дитина уникала небезпечних ситуацій, вчасно помічаючи перші тривожні ознаки. Аби могла розпізнати нещирість співрозмовника чи зрозуміти, яку емоцію він переживає в цю саму мить. А ще — щоб вміла одразу бачити закономірності в прикладах, які демонструє дітям учитель, і завдяки цьому швидко навчатися.
На жаль, не кожна дитина спостережлива від природи. Багатьом дітям необхідна допомога дорослих, щоб розвинути цю навичку. Хороша новина: це зовсім нескладно, якщо знати, що і як робити.
Спостережливість тісно пов’язана з увагою і пам’яттю. Тому тренування спостережливості відбувається, коли ми вправляємося, уважно дивлячись/ слухаючи/ читаючи, а потім пригадуючи отриману інформацію в подробицях.
Грайтесь з дитиною у ніндзя
Японські ніндзя славилися умінням не лише маскуватися і битися, а й запам’ятовувати по кілька сторінок тексту, прочитавши його лише один раз. Ще вони були здатні швидко знайти дорогу із лабіринту коридорів, яким пройшли теж лише раз.
Усе — завдяки тому, що у дитинстві їх постійно тренували іграми на пригадування. Правила такі: коли ви з дитиною йдете на прогулянку, попереджайте її заздалегідь: «Ми будемо гратися у шпигунів ніндзя. Я несподівано ставитиму запитання про предмет, будівлю, машину, людину, повз які ми щойно пройшли, а ти спробуєш згадати, що бачив. А головне — попереджати, що гра почалася, не можна. Й озиратися, щоб подивитися ще раз, теж не за правилами!»
«Повз нас щойно пройшла бабуся. Що в неї було в руках?» «Якого кольору була сорочка в касира, який нас обслуговував?» «Яка пісня щойно закінчилася по радіо? Хто співав — чоловік чи жінка?» «Де сидів кіт, повз якого ми пройшли?» Намагаючись відповісти на подібні запитання, дитина має напружено пригадувати. Звісно, спочатку в неї майже нічого не виходитиме. Тож хваліть за кожну пригадану дрібничку.
Грайтеся так щоразу, коли ви десь ідете, але не дуже квапитеся. Дитина звикне до того, що гра на пригадування може розпочатися будь-якої миті, та буде активно спостерігати за всім, що відбувається навколо неї! Поволі активне спостереження «по команді» стане стійкою навичкою.
Що на малюнку?
Вам знадобиться книжка з ілюстраціями, яку дитина ще не гортала. Або просто завантажте у галерею смартфона 5–7 малюнків/фото, зрозумілих дитині.
Покажіть дитині перший малюнок. Дайте їй 10 секунд на те, щоб роздивитися. Приберіть малюнок і попросіть дитину описати його якомога детальніше. Потім покажіть малюнок знову, аби дитина могла себе перевірити. Хваліть за правильно пригадані подробиці й переходьте до наступного малюнка.
Якщо гра дитині до вподоби й ви вирішили так гратися регулярно, поволі ускладнюйте завдання. Скорочуйте час розглядання малюнка. Ставте запитання: «Чи була борода в дідуся? Якого кольору сукня принцеси? Це була вантажівка чи пожежна машина?» Можна заздалегідь підготувати картки з наборами по 5–7 слів, зачитувати їх дитині й потім просити відтворити їх по пам’яті.
Де що лежить?
Це різновид гри у ніндзя, але з дуже корисним у побуті ефектом. Пораєтеся на кухні разом з дитиною? Регулярно запитуйте: «Де в нас лежать серветки? Звідки я завжди дістаю пакуночок з чаєм? А в шухляді для виделок, ножів і ложок — що лежить посередині? А чи знайдеш ти качалку для тіста?»
Те саме можна і потрібно робити, перебуваючи з дитиною у вітальні, ванній, усіх приміщеннях вашої оселі, на присадибній ділянці.
Така гра не лише мотивуватиме дитину уважно запам’ятовувати, де що лежить. Коли дитина знатиме, де якій речі місце, їй простіше буде підтримувати порядок у власній кімнаті, вона не губитиме своїх речей… А ви матимете помічника, який зможе швидко дістати й принести вам будь-яку потрібну річ, не ниючи: «А я не знаю де…»
Під час піших прогулянок грайтеся в «Я шукаю»
Прогулюючись родиною на природі, можна не лише милуватися сезонними змінами та заглядати за сусідські паркани. Є багато ігор, які не лише зроблять пішу прогулянку приємною для ваших дітей, а й непомітно для них самих розвиватимуть спостережливість! Коли діти видивляються блакитний будинок у челенджі «Я шукаю щось блакитне» або порівнюють позначки на карті з місцем, на якому стоять, вони тренують увагу.
Тренуючи дітей, тренуйтеся і ви
Тільки уявіть, яку перевагу отримає школяр, який вміє вмикати увагу і спостережливість на кожному уроці! Наскільки легше йому буде вчитися! А доросла людина зможе використовувати цю навичку, обережно керуючи автомобілем, безпомилково заповнюючи таблицю числами, ведучи на посадку літаки в аеропорту, розпізнаючи ледь помітні симптоми захворювання у свого пацієнта тощо.
Звісно, гратися з дитиною в ігри на спостережливість означає, що і вам доведеться так само в цьому вправлятися. І якщо ви виявите наполегливість і зробите тренування спостережливості щоденною звичкою, то скоро помітите: вам стало легше запам’ятовувати імена нових знайомих чи вгадувати настрій свого начальника за його голосом у телефонній трубці. Успіху вам у цьому!
06.04.2021