Колись єдиним конкурентом книжці був футбольний м’яч. Зараз за дитячу увагу щодня змагаються численні ґаджети. Та є способи повернути в дитяче життя чарівний світ друкованого слова! Вони не заберуть у вас забагато часу, а натомість додадуть у ваше життя приємного спілкування з родиною та цікавого й корисного дозвілля з дитиною.

Психологи радять читати дітям уголос якомога частіше, навіть якщо їхні навички читання досягли «дорослого» рівня. Адже в цьому разі йдеться не про допомогу в «споживанні» літератури, а про спільний відпочинок, якісне спілкування з вашою дитиною за допомогою художнього тексту.

Сприймаючи книжку на слух, діти здатні взяти з неї більше, ніж якби читали самостійно. Часом вони можуть заплющувати очі — аби цілком поринути в уявний світ. А ще в будь-яку мить можна поставити запитання мамі чи татові, висловити свою думку щодо прочитаного… Коли книжка стає приводом для приємного, розслабленого спілкування з батьками, ставлення до читання стає позитивнішим. Дитина асоціюватиме книжку з безтурботним відпочинком, спокоєм, хорошим настроєм, родинним затишком. Дайте змогу дитині накопичити вдосталь таких спогадів — і ви, можливо, виростите щирого книголюба!

Це не означає, що вам доведеться читати годинами до хрипоти. Ви можете читати вголос із дитиною по черзі.

Можна також відвести всього 10–15 хвилин на читання вголос увечері (але робіть це щодня). Якщо ви припинили читати на найцікавішому місці й пішли займатися дорослими справами, дитина може дочитати розділ самостійно.

Вмоститися всією родиною на дивані можна не лише заради перегляду фільму. Запропонуйте кожному члену родини у вихідний після обіду вибрати книжку й почитати пів годинки під ненав’язливу музику з радіоприймача під одним пледом на всіх.

Можна також вибрати для спільного читання вголос оповідання (аби закінчити за одним рипом) — і читати по черзі. І хто сказав, що не можна похрумкати горішками чи порізаним часточками яблуком?..
Читайте також: 4 причини, чому батькам варто читати книжки вголос дітям, які вже вміють читати самі

...регулярні навколокнижкові заходи. Бібліотекарі навіть у невеликих містечках проводять тематичні заходи для громади, зокрема для дітей. Це місце, де не лише можна вибрати хорошу книжку, а й поспілкуватися з іншими книголюбами.

Не полінуйтеся, завітайте в місцеву дитячу чи звичайну бібліотеку. Поспілкуйтеся з її працівниками, розпитайте про те, які заходи в них відбуваються, дізнайтеся адреси сайту чи сторінок у соцмережах. Якщо вам пощастило мати в місті/селі завбібліотекою-ентузіаста, це місце стане тихою гаванню й улюбленим клубом за інтересами для вашої дитини!

Ви можете знайти такий клуб у бібліотеці, школі, Фейсбуку. Часом батьки самі ініціюють книжковий клуб для дітей і батьків у власній громаді. Як саме це зробити, самі дізнаєтеся в Інтернеті — читацькі клуби бувають надзвичайно різні, тож форму проведення можете обирати на свій смак.

Головне, хай діти самостійно обирають книжку, вирішують, скільки розділів слід прочитати до наступної зустрічі, готують теми й запитання для обговорення. А дорослі можуть їм у цьому допомагати.

Читацький клуб може складатися навіть із двох людей! У голівудському бойовику «Пасажир» головний герой мав за звичку читати по дорозі на роботу і з роботи ті самі книжки, які задавали в школі його сину. У зворушливій сцені хлопець вдячно каже татові: «Якби ти цього не робив, я б ніколи не закінчив курс літератури!»

І справді, таке «синхронне» читання й подальше обговорення прочитаного не лише мотивуватиме дитину читати далі, а й дасть їй зрозуміти: ви її дуже цінуєте й любите!
Читайте також: Як реагувати на заяву дитини: “Не люблю читати!”

Книжкові, або читацькі, челенджі — чудовий спосіб змусити себе більше читати. Видів таких викликів не менше, ніж видів читацьких клубів. Їх так багато, що ви обов’язково знайдете щось відповідне до смаку й читацьких навичок вашої дитини.

Дехто бере на себе зобов’язання прочитати певну кількість книжок. Хтось обирає книжки певної тематики чи автора. Інші обирають жанр і читають найяскравіші його зразки. Деякі читачі, аби розширити коло інтересів, доєднуються до челенджів, які містять умови щодо змісту чи форми твору: приміром, роман, події в якому розгортаються в Австралії ХІХ століття; дебютна книжка, написана автором-жінкою; книжка, яку ви придбали більш як рік тому й досі не прочитали, тощо.

Поки ваша дитина навчається в молодшій школі, для «челенджу» варто обирати короткі книжки. Шукайте казки, оповідання й короткі повісті на певну тему, читайте удвох і обговорюйте!

Дехто стверджує, що фільм не можна дивитися, поки не прочитаєш книжку: фільм — це «спойлер», він часто гірший за книжку, а ще автори фільму часто змінюють сюжет. Дехто, навпаки, вважає, що це не має значення: книжка завжди глибша за фільм, має більше сюжетних ліній, тож її можна читати після перегляду фільму: цікаво буде порівняти!

До якого б табору з цих двох ви не належали, сміливо обирайте дитині екранізовані книжки й переглядайте з нею фільми. Робіть це в тому порядку, який обере дитина. Головне, аби школярик прочитав книжку, подивився фільм, сформував власну думку й обговорив із вами обидва твори.

Читайте також: Чи слід захищати дітей від «поганих» казок

Як виглядає текст п’єси і як читати по ролях, дитина дізнається на уроках. А ви пам’ятайте: драматичні твори завжди писалися й пишуться не для читача, а для глядача! Тож коли маєте доступ до живого театру чи театральних ресурсів Інтернету, краще однозначно подивитися виставу: театральну чи кінопостановку. Щоразу, коли на уроках дитина ознайомилася з уривком п’єси, — пошукайте постановку онлайн, придбайте квитки в театр і подивіться - чи так, чи так, але разом.

Психологи стверджують, що дитина на слух здатна сприймати складнішу літературу, аніж коли читає самостійно. Школярик зі 100-відсотковою імовірністю пропускатиме у тексті описи природи чи зовнішності героїв. А от аудіокнижка дозволить йому без надмірних зусиль уявити пейзаж чи вигляд персонажа.

Крім того, слухаючи аудіокнижку, дитина може малювати, гратися конструктором, робити якусь одноманітну роботу, що не вимагає значної уваги (приміром, витирати пил із меблів). А ще якісний запис допоможе поставити правильну вимову та інтонацію!
Читайте також: Навіщо діти вчаться читати «спотворені» тексти

Ми всі читали історії про книжки, які змінили чиєсь життя на краще. Такі твори можна шукати цілеспрямовано та читати, щоб розв’язати ту чи ту внутрішню проблему! На цьому базується цілий напрям психологічної допомоги дорослим і дітям — бібліотерапія (книжкова терапія).

Аби збільшити шанси на те, щоби дитина зацікавилася книжкою та вивчила з неї урок життя, добирайте книжку, виходячи з життєвої ситуації чи характеру дитини. Якщо головний герой чимось схожий на дитину (наприклад, теж сором’язливий, заїкається чи боїться павуків), дитині буде легше асоціювати себе з ним і зануритися у світ книжки. А якщо ситуація в книжці схожа на життя дитини (від хвороби померла бабуся, сварка з найкращою подругою, переїзд та інша школа тощо) — дитина може подивитися на власне життя під інакшим кутом зору! Хороша книжка може вказати дитині на спосіб виходу з кризи.

Якою б із наших порад ви не скористалися, головне при цьому — давати дитині право вибору, що і в якому порядку читати. Читання має бути задоволенням, розрадою, розвагою, втечею в казковий світ, а не прикрим обов’язком, гіршим за миття посуду! І якщо вам вдасться запропонувати вашій дитині хоча б одну книжку, яка змінить її життя на краще, — ви по праву зможете називатися найкращими у світі татом чи мамою!
Читайте також: Позакласне читання у карантин. Як учитель може влаштувати читацький клуб онлайн і розвинути інтерес дітей до книжок