Дослідник розвитку дитячої психіки зі США Гейл Мелісон стверджує, що коти, собаки, хом’ячки й пацючки приносять неабияку користь дітям. Школярикам, які почуваються сумними, сердитими, ображеними, наляканими чи хочуть поділитися секретом, стає значно легше після тихої гри з улюбленцями. Тому хлопчики й дівчатка, у родинах яких є хатні тварини, виявляють менше тривожності та більш відкриті для спілкування.

Діти найкраще навчаються, коли не відчувають тиску з боку дорослих. Якщо їх критикують, вони напружуються, нервують, а отже, справляються із завданням гірше! Отож американський психолог, доктор Мері Ренк Халонго радить батькам, чиї діти мають проблеми з читанням, таке: покликати на допомогу кота або кімнатну собачку. Із цими хатніми улюбленцями затишно згорнутися в кріслі…

Запропонуйте дитині почитати заданий додому текст не вам, а... Мурчику. Коту байдуже, що дитина спотикається на кожному незнайомому слові. Мурчик не робитиме ущипливих зауважень, не критикуватиме, не виправлятиме дитину. А отже, їй буде простіше тренувати свої навички читання.

Вашому сину чи доньці складно заводити друзів? Здебільшого тому, що дитині не лише страшно розпочати розмову першою. Часто після обміну іменами настає незручна пауза. Про що говорити далі? Кіт, кролик чи собака стане для вашої дитини невичерпним джерелом тем для початку бесіди: «У тебе є якісь тварини вдома? У мене є собака. Його звуть Дружок, він…» Інші діти обов’язково зацікавляться звірятком, почнуть ставити запитання, розповідати про власних улюбленців, показувати фото на телефоні… Є контакт!

Пестячи м’яке хутро приязної тварини, людина дістає не лише заряд гарного настрою. До багатьох лікарень світу, зокрема дитячих, регулярно запрошують спеціально навчених тварин. Ті допомагають хворим одужувати швидше. Тож не ізолюйте хвору дитину від вашого пухнастика: він і заспокоїть її, і полікує.

Статистика, зібрана в США за кілька десятків років, переконливо свідчить: якщо дитина змалку грається з пухнастими друзями, ризик захворіти на алергію чи астму в неї значно нижчий, ніж у її однолітків, які рідко контактують із тваринами.

Так, звірята можуть заразити дитину якоюсь інфекцією — та лише якщо вони недоглянуті! Якщо хатнього улюбленця регулярно оглядає ветеринар, а ви навчили сина / доньку мити руки після гри з твариною й не цілувати її, усе буде гаразд.

Годуючи, вигулюючи, купаючи собаку чи кота, приділяючи увагу хатній тваринці, дитина вчиться відповідально ставитися до своїх обов’язків, піклуватися про потреби звірятка. У такий спосіб ваш школярик тренує вміння виявляти турботу про інших людей.

Це особливо важливо в родинах з однією дитиною. Турботливість, почуття відповідальності, співчуття не беруться «нізвідки». Вони виховуються, а отже, дитині потрібно їх тренувати — буквально «на котах»!

Насамкінець це один цікавий факт про домашніх улюбленців: вони об’єднують родину. Погодьтеся, після виснажливого робочого дня й татові, і мамі бракує сил навіть телевізор дивитися, не те що поспілкуватися одне з одним і з дитиною. Але коли ви нарешті вмостилися з чашкою чаю на дивані, а кіт починає грайливо качатися на килимі, випрошуючи ласку, поганий настрій поволі зникає. Члени родини починають усміхатися, жартувати й, нарешті, по-справжньому розмовляти між собою. Обговорення чергової витівки кімнатного хижачка — чудовий перший крок до примирення після сварки, хороший спосіб відвернути увагу від проблем, привід змінити тему в розмові на більш приємну.

Словом, отримуйте задоволення від спілкування з домашніми улюбленцями самі й навчайте цієї приємної науки вашу дитину! Це допоможе їй вирости здоровою і фізично, і психологічно.

Зооетикет: кілька несподіваних правил відвідування контактного зоопарку

Що робити батькам, коли дитина просить собаку

8 способів навчити дитину виявляти доброту