Декламувати вірші й прозу буває складно не лише дітям, а й дорослим. Навіщо ж школярів навчають декламувати вірші й виразно читати вголос прозу? Яка користь від виразного читання?

Розвиваючи своє вміння красиво говорити, людина одночасно розвиває здатність краще розуміти зміст усього й почутого, і прочитаного! Учені давно довели: що краще й виразніше людина розмовляє, тим більш розвинене в неї мислення! Що означає це порівняння? Чи зрозуміле значення кожного слова? Про що автор не говорить прямо, а лише натякає? Що ховається між рядків?

Вправляючись у чіткій, виразній декламації, людина навчається глибше відчувати свої та чужі емоції. Передаючи жестами, мімікою і, головне, голосом, свої почуття, ми вчимося розпізнавати емоції співрозмовників і слухачів.

Виразне читання поезії та прози розвиває уяву. Щоби передати слухачам картину, яку зобразив словами автор, ви маєте спочатку її уявити. І це означає не лише створити «кольорове кіно в голові», а й «відчути» описані запахи, звуки, тепло чи холод, вологість, вітерець, краплі дощу на обличчі чи тверду землю під ногами…

Декламування текстів розвиває дикцію (чітку вимову всіх звуків і слів), яка додає мовцю авторитету. Людину з добре поставленим голосом, яка вміє підлаштовувати гучність і тон мовлення до ситуації, більше поважають. До того ж люди, слова яких звучать чітко, здаються розумнішими й упевненішими.

Не можна оминути увагою користь навичок риторики — мистецтва впливати на співрозмовників спеціальними «розмовними» прийомами. Володіння «фокусами мовлення» необхідне і для керівників, і для продавців-консультантів, і для кожного, хто хоче справити гарне враження на співбесіді, у поважному товаристві чи під час презентації робочого проєкту.

В ораторських і театральних гуртках людей навчають тонкощів роботи з інтонацією: правильно розставляти логічні наголоси, понижати чи підвищувати голос у потрібних місцях, витримувати паузи доречної тривалості, прискорювати чи сповільнювати темп мовлення і, нарешті, гратися емоційним тоном.

Якщо ви — не фахівець у галузі декламації, попередній абзац здався вам переповненим незнайомими термінами. Не турбуйтеся, вам із дитиною необов’язково їх вивчати. Щоби дитина виразно прочитала вірш чи прозовий уривок, вам із нею необхідно провести таку підготовку.

Спочатку хай дитина прочитає твір мовчки чи пошепки. Передусім потрібно ознайомитися зі змістом тексту, проаналізувати його.

Переконайтеся, що син/донька розуміє все, про що йдеться в тексті. Одне незнайоме слово — і весь подальший текст перетвориться в голові на нісенітницю! (Є такий цікавий ефект від незнайомих слів. Саме він заважає людям ефективно навчатися.) Отож розберіть, що означає кожне незнайоме слово.

Затим розберіть порівняння та інші образні вислови. Попросіть дитину їх пояснити. Приміром, як насправді виглядає колір слонової кістки? А буковий гай? Разок перлового намиста? Хвилі на річці, здійняті буйним вітром? За потреби знайдіть в інтернеті зображення чи відео, що ілюструє не дуже зрозумілий вислів. Якщо йдеться про звуки — тут теж допоможе інтернет. А от щоб дитина зрозуміла вираз «ніжний, немов шовк», доведеться знайти шовкову хустинку і дати синові / доньці її погладити. А якщо згадується запах і вдома немає нічого схожого, принаймні, знайдіть опис цього запаху в інтернеті.

Увага! Якщо таке дослідження вам здається зайвим, запевняємо: ви не марнуєте часу! Навпаки, ви інвестуєте в ерудицію дитини! Ви допомагаєте їй досліджувати світ, асоціювати образні висловлювання із цілком матеріальними речами. Це допомагає краще розуміти художню літературу, збагачує знаннями про довколишній світ, розвиває уяву!

Зверніть увагу дитини на розділові знаки в тексті. Після кожної коми природно робити невеличку паузу. Наприкінці речення пауза трохи довша. Доберіть потрібну емоцію до кожного знака оклику й запитання. Що він означає тут: здивування? Захоплення? Обурення? Заклик? Хай дитина спробує прочитати це речення з різними інтонаціями й добере найвдалішу.

Якщо дитина читає репліку персонажа чи діалог, попросіть її уявити й передати вираз обличчя та жести мовця. Тоді інтонація і голос краще підлаштуються під міміку!

Радимо проводити таку підготовку в комфортній і розслабленій атмосфері. Приміром, зручно вмостіться з дитиною на дивані. Це допоможе їй ввімкнути уяву й налаштує на роздуми.

Лише після того, як усі вказані вище етапи пройдено, дитина може вперше продекламувати текст. Не критикуйте її спроби, а пропонуйте поекспериментувати з інтонацією, швидкістю, паузами тощо: «А якщо спробувати прочитати це речення отак?»

Буває, що дитині й після такої ґрунтовної підготовки не вдається прочитати твір із потрібними інтонаціями. Бувають складні за ритмом вірші, зміщено наголос у якомусь слові, речення закінчується посеред рядка тощо.

У такому випадку знайдіть і кілька разів прослухайте аудіозапис твору. В інтернеті є платні й безкоштовні бібліотеки аудіокнижок. У SoundCloud і YouTube викладають у вільний доступ озвучені уривки й навіть цілі твори. Тож ви гарантовано знайдете аудіоверсію будь-якого твору зі стандартної шкільної програми. Твори класиків і книжки в інтернет-крамницях майже завжди якісно озвучені професійними читцями. Однак навіть аматорські аудіозаписи з YouTube, записані звичайними педагогами для своїх учнів і учениць, можуть слугувати гарним зразком для наслідування.

Додаткова порада. Слухайте самі й вмикайте дитині аудіокнижки. Слухаючи зразкове виразне читання, дорослі й діти природно засвоюють правильну вимову й інтонацію. Досвідчені слухачі виразніше читають прозу, красивіше декламують вірші й мають загалом кращі навички усного мовлення — адже регулярно вчаться в майстрів.

Як реагувати на заяву дитини: «Не люблю читати!» 5 правильних запитань, які можуть поставити батьки, щоб допомогти дитині полюбити книжки…

Чому вашій дитині варто читати комікси

10 способів заохотити дитину більше читати: допоможіть вашій дитині навчитися діставати від читання не лише користь, а й справжню насолоду

Бажаємо успіху вам і вашим дітям!