Подобається нам це чи ні, але сучасні діти зростають із ґаджетами в руках. До того ж цифровий пристрій, що часто перебуває в руках вашого сина чи доньки, найімовірніше, під’єднаний до інтернету. Завдяки онлайн-серфінгу, соцмережам, мобільним додаткам і онлайн-іграм, будь-яка дитина швидко навчається:

• використовувати мобільні додатки для листування чи відеозв’язку з друзями й родичами;
• завантажувати додатки, ігри, файли;
• ділитися місцем свого перебування («надсилати точку»);
• формувати свій онлайн-профіль і інтернет-репутацію.

При цьому діти молодшого шкільного віку ще не розуміють, що телефон, планшет чи ноутбук — не іграшка, а двері у віртуальний світ, сповнений не лише цікавих, а й небезпечних речей. При тому небезпеку для вашого школярика становлять не лише віруси, фішингові програми, зловмисники, а і його власний цифровий слід.

Дитина може, сама того не знаючи, сформувати небажану персональну інтернет-репутацію. Нерозумні висловлювання, легковажні коментарі, потенційно компрометувальні фото, потрапивши онлайн, залишаються там назавжди.

Більш того, цей контент, разом із хаотичними мандрівками різноманітними сайтами, участю в опитуваннях і заповненням розважальних онлайн-тестів, буквально дарують електронному «старшому брату» безліч персональних даних про дитину — і формують інтернет-профіль, невідповідний її потребам і уподобанням. Через це пошукові системи пропонуватимуть школяру небажану, невідповідну його віку й навіть неприйнятну інформацію!

Дитина може натрапити на порносайти, сцени чи описи насильства, спільноти, які спілкуються мовою ворожнечі (hate speech, агресивні висловлювання, спрямовані проти певної національності, країни, політичних поглядів тощо); на токсичні та псевдонаукові сайти чи групи («Пласка Земля», антивакцинатори, релігійні фанатики тощо). Такі середовища не лише негативно позначаються на формуванні психіки та світогляду дитини. Емодзі, коментар, допис, навіть перехід за покликанням на такий ресурс назавжди зберігається на численних серверах і хмарних сховищах. Дитячий цифровий «відбиток пальця» може бути використаний, щоби зіпсувати репутацію вже дорослої людини!

Отож обов’язок хороших батьків — по-перше, захистити малечу «фаєрволами» дитячого облікового запису. Він автоматично відфільтровуватиме небезпечний контент, новини, рекламу тощо, а рекомендації в пошукових системах братимуть до уваги реальний вік дитини. Як це зробити, читайте в нашій публікації Кібербезпека для батьків: захистіть свою дитину в інтернеті.

По-друге, необхідно змалечку навчати дитину спілкуватися в інтернеті з повагою до онлайн-співрозмовників. Які саме правила ввічливості онлайн має вивчити молодший школяр?

1. «Старший брат» завжди дивиться на тебе: шануйся.

Перебуваючи онлайн, дитина часто почувається невидимкою. Віртуальний простір у смартфоні, що поміщається на долоні, здається комп’ютерною грою. Тому коли школярик переписується в месенджері, часто забуває, що за аватарками й ніками — живі люди. Звідси хибне, оманливе відчуття анонімності, невразливості. Навіть дорослі люди піддаються на це — і висловлюються, м’яко кажучи, неприйнятно.

Нагадуйте дитині: «Інтернет пам’ятає все, що ти пишеш чи викладаєш, чим ділишся. Отож не оприлюднюй нічого, чого не можна сказати в присутності вчителя, бабусі чи іншого дорослого».

2. Спілкуйся онлайн лише з тими людьми, з якими спілкуєшся в реальному житті.

Незнайома людина, яка вийшла на зв’язок із дитиною онлайн в обхід її батьків, може виявитися зовсім не тим, ким себе називає. Поясніть дитині: нормальний дорослий ніколи не звернеться по допомогу чи з пропозицією до чужої дитини! Будь-який онлайн-контакт із чужою людиною (наприклад, із репетитором) повинні організувати мама чи тато!

3. Обов’язково відповідай на повідомлення батьків, родичів, близьких друзів і своїх учителів.

У звичайній розмові вистачає кивка голови, щоби співрозмовник зрозумів: його почули. Однак в онлайн-діалозі обов’язково потрібна відповідь! Хоча б «ок».

«Що може подумати мама, якщо ти тільки перегляну(в/ла) повідомлення? Можливо, твій мобільник уже в чужих руках…»

4. НЕ відповідай на повідомлення від невідомих адресатів.

У наші телефони приходить безліч повідомлень і смс із рекламою, від шахраїв тощо. Тому дитині варто чітко знати ще одне правило: «Ігноруй повідомлення від незнайомців. Якщо текст тебе зацікавив, покажи його дорослому й попроси пояснити, що до чого».

4. В онлайн-чатах і іграх правила поведінки — такі самі, як і під час гри у дворі або шкільному коридорі.

Спілкуватися з однолітками онлайн потрібно за тими ж правилами чемності, що й офлайн. В інтернет-переписці й чатах потрібно вітатися, чітко формулювати своє повідомлення чи запитання, писати «будь ласка» й «дякую», прощатися — як і в усній розмові чи традиційному листуванні.

Обов’язково наголосіть таке: «Не дражнитися, не обзиватися, не ображати, не сваритися! За кожною аватаркою — жива людина, яка може на тебе образитися.»

Те саме стосується й онлайн-ігор із кількома учасниками. «На дитячому майданчику дітям не можна відбирати одне в одного іграшки чи псувати їх. Отож і в «Майнкрафті» не можна руйнувати будиночок, зведений кимось іншим!»

5. Не викладай у чати чи соцмережі нічого, що може образити чи принизити когось.

«Викласти у вайбер відео, як твій недруг плаче, розмазуючи соплі, — це дуже, дуже поганий, навіть підлий вчинок! Йому, його друзям і рідним буде дуже соромно, гірко. Ти ж не хоті(в/ла) б опинитися в такому принизливому становищі?»

6. Обов’язково розповідай батькам про все, що тебе насторожило, здивувало, насмішило чи засмутило в інтернеті.

Дитина має знати: ви завжди готові її вислухати. Якщо виявляти терпіння і старатися не лаяти, критикувати, а співчувати, радити й допомагати, ваш син чи донька завжди буде щирою й відвертою з вами. І якщо вона натрапить на щось незрозуміле чи страшне, то не приховуватиме цього, а розповість вам.

7. В інтернеті хтось просить сфотографувати будівлю, вулицю чи військовий об’єкт? Терміново покажи це повідомлення батькам чи вчителю!

За пів року війни було зафіксовані випадки, коли дітей обманом перетворювали на коригувальників ворожого вогню або залякуванням змушували збирати розвіддані. Часом така маніпуляція відбувалася через хоббі-чат - нині в кожній спільноті (навіть у суто дитячих, присвячених музиці, мультикам тощо) багато кремлівських тролів.

Якщо ви виявляєте толерантність до захоплень вашої дитини й не забороняєте їй спілкуватися в хоббі-чатах, вона обов’язково вам розповість про прохання сфотографувати щось для співрозмовника. Якщо таке сталося, похваліть дитину за те, що вона про це розповіла (не зайвим буде й винагородити дитину), допоможіть заблокувати відправника, а самі повідомте про цей випадок і дані облікового запису шпигуна в чат Національної поліції.

Сподіваємося, ці поради допоможуть вам навчити дитину спілкуватися онлайн із гідністю, ввічливо й обережно.

Фішинг, шантаж і смертельні флешмоби: як вберегти дитину онлайн та офлайн

Перед екраном: чи не забагато часу дитина проводить за гаджетами? П’ять підказок для батьків