Постійно намагаєтеся встигнути все, але доводиться займатися лише найтерміновішими справами? Озираєтеся на прожитий день і згадуєте, що знову забули зробити одне, друге, третє? Наприкінці тижня усвідомлюєте, що знову не встигли зайнятися улюбленим хобі, не дочитали оту потрібну для роботи книжку, не домовитиля про повірку лічильника?

Так минають місяці, і раптом - усвідомлення: за щоденними клопотами ви не зробили жодного кроку до вашої мрії, яку загадали під час новорічного салюту. То який сенс мріяти про краще життя, якщо все так і лишається мріями? Чи варто загадувати наперед, якщо впродовж дня все змінюється?!

Що робити? Ми пропонуємо вам взяти ручку, аркуш паперу — і скласти ПЛАН.

Що, ніколи займатися плануванням? Як не дивно, що менше у вас часу, що більше безладу, проблем і випадковостей у вашому житті, тим більше вам потрібне щоденне планування.

Таємна сила складання переліку важливих і термінових справ ось у чому: порядок у них… заразніший за ковід! Щойно ви впорядкуєте хоча б одну сферу вашого життя, виявиться, що й у решті помітно меншає прикрих випадковостей і ой-як-я-могла-це-забути-моментів.

— Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?
– А куди ти хочеш потрапити? — відповів Кіт.
– Мені все одно… — сказала Аліса.
– Тоді все одно, куди і йти, — зауважив Кіт.
Люїс Керрол, «Аліса в Країні Чудес»

Ось яку історію розповіла нам Дарина з Київщини про свою дивовижну бабусю. Ця жінка все своє життя працювала й хазяйнувала згідно з принципами тайм-менеджменту Брайана Трейсі. Цікаво, що це було задовго до того, як сам бізнес-гуру оприлюднив ці ідеї у своїх книжках!

Моя покійна бабуся Шура славилася на все село як чудова господиня. Коли до неї не зайдеш - у хаті, дворі та хліві чисто, у коморі й погребі завжди були всі потрібні продукти, у городі не заводилися бур’яни, а білизна завжди була накрохмалена й випрасувана… При всьому старенька, з гіпертонією і двома інфарктами за плечима, встигала шити, не пропускала жодної серії з модного тоді мексиканського серіалу й запоєм читала любовні романи в м’яких палітурках.

Якось я, ще підліток, запитала бабусю, як вона все встигає. «У мене є маленький секрет, ще від моєї мами. Щовечора я складаю план на завтра: що хочу зробити. Я це робила, коли працювала в школі, роблю й досі», — поділилася бабуся Шура. І додала, що сусіди «дурні, не вірять, що це допомагає».

Та різниця між життям за планом і без нього була для мене очевидною: замолоду бабуся встигала і плани уроків писати, і домашні завдання перевіряти, і позакласні заходи з дітьми проводити, і поратися на 30 сотках охайної «фазенди». Бабуся ніколи не квапилася й щодня знаходила часу на відпочинок. А от її подруги, навіть вийшовши на пенсію, завжди крутилися, як мухи в окропі, однак встигали зробити за день набагато менше й не могли похвалитися ні результатами, ні порядком. Марно бабуся пояснювала: якщо ти не вирішиш заздалегідь, що хочеш зробити, то хіба зробиш? Не вірили! Мовляв, це занадто просто, щоби бути правдою…

Я вирішила брати з бабусі приклад, коли вступила до вишу й уперше відчула, що мені бракує часу. Уже за рік одногрупниці жартома називали мене «високоорганізованим живим організмом». Я була чи не єдиною студенткою в групі, яка встигала все! І нині, маючи родину, дорослого сина, власний дім, я складаю плани на рік, місяць, тиждень і день — і завжди тримаю на контролі важливі справи.

Що це означає? Жити за чужим планом — це складати його, не врахувавши всіх особливостей свого життя. Приміром, коли ви стаєте до плити, то готуєте обід із тих продуктів, які у вас є, правильно? Ви ж не спробуєте наліпити пельменів, якщо у вашому холодильнику — лише овочі для пісного борщу… А от із планами, навіть щоденними, у більшості людей виникає проблема: вони складають їх без огляду на те, чи реально це все виконати!

Пам’ятаєте старий фільм про Попелюшку? Зла мачуха дала їй доручення на вечір: перебрати сім мішків квасолі, посадити сорок трояндових кущів, прополоти грядки, вимити вікна, побілити кухню, натерти підлогу, намолоти кави на сім тижнів, ще й прибрати в кімнатах. Погодьтеся, нереально. Водночас... приблизно так і виглядає план на день у виконанні недосвідченого планувальника! Це не план, а безсистемний перелік справ, які треба було б зробити впродовж якогось часу…

Тож як скласти досконалий — ВАШ — план, ураховуючи особливості саме вашого життя?

1. Запишіть ваш щоденний розклад: коли ви прокидаєтеся, усі справи, які ви робите вранці, коли виходите з дому, коли приїжджаєте на роботу, що й коли робите впродовж робочого дня, коли виїжджаєте з роботи, скільки часу проводите в магазині, коли заходите в домівку, перелік справ, які робите ввечері, час відходу до сну.

2. Визначте проміжки часу, вільні від виконання щоденних обов’язкових (тобто таких, без яких «усьо пропало!») справ. Наприклад, чистити зуби, спати, перевіряти домашку в дитини — обов’язково. Сидіти у фейсбуці чи бездумно перемикати канали телевізора — необов’язково. Читати перед сном книжку — обов’язково (ви зобов’язані виділяти час на відпочинок і хобі). Ходити по крамницях без нагальної потреби — вкрай шкідливо... Ну, ви й самі добре знаєте, що для вас корисне, а що ні. ;)

3. Підрахуйте тривалість проміжків вільного часу. Це весь ваш час, який ви маєте і для виконання термінових важливих справ, і для реалізації ваших проєктів, планів, мрій. Його точно виявиться більше, ніж вам здавалося, але набагато менше, ніж вам хотілося б.

4. Заведіть кілька списків. У програмі для нотаток, компактному записнику чи на кількох аркушах, вирваних зі старого зошита, — як зручніше саме вам. Обов’язкові п’ять переліків:

• список справ на сьогодні (створюється на основі наступних чотирьох),
• список важливих справ, які необхідно виконати якнайшвидше,
• список важливих, але не термінових справ,
• список бажань (мрій, улюблених занять, «хотілок». Без них життя - безрадісне, тож ви маєте відводити час і на це),
• список продуктів, які от-от закінчаться. (Повірте, він значно підвищує якість життя. Приміром, ви більше не залишитеся без ранкової кави через те, що забули вчасно купити зерна. А ще цей список скоротить ваш час перебування в магазині!)

5. Використовуйте виявлений вами вільний час для виконання пунктів зазначених списків: виписуйте хоча б по одній справі з кожного переліку у ваш щоденний план і виконуйте її.

Зверніть увагу! Експерти з планування радять щодня приділяти час і терміновим важливим, і нетерміновим важливим справам. Якщо ігнорувати “нетермінову” категорію, її пункти постійно перебиратимуться в “термінову”. І навпаки, якщо ви впродовж перших кількох тижнів виділятимете час і на ті, і на ті, то помітите: нових проблем-«пожеж» майже не виникатиме. Ви ж почали виконувати важливі справи ще до того, як вони перетворюються на проблеми! Будь-яке нетермінове завдання вирішується простіше, поки воно нетермінове. До того ж вам буде спокійніше на душі, а увага зміститься на справді важливі для вас проєкти.

Ви завершили сесію планування: склали список справ на завтра. Зранку беретеся до виконання ваших наполеонівських планів. А якщо щось піде не так?

Є кілька типових помилок, яких припускаються планувальники-аматори. По-перше, люди схильні недооцінювати час, потрібний на виконання тієї чи тієї роботи. По-друге, вони переоцінюють свої сили (приміром, не враховують стан власного здоров’я чи те, що під кінець дня стомляться). І по третє, вони не передбачають, що виконанню плану можуть завадити зовнішні обставини.

Старенька Шура ніколи не чула ні про Браяна Трейсі та його метод планування «З’їжте жабку зранку», ні про інших гуру тайм-менеджменту. Водночас вона успішно використовувала ті самі базові, перевірені на власному досвіді методи виконання запланованого.

Бабуся завжди знала, скільки часу й сил забере в неї будь-яка справа. Вона привчила мене дивитися на годинник, розпочинаючи справу, а затим у момент її завершення. З роками я почала точно прогнозувати тривалість звичних завдань.

«Ніколи не плануй більше, ніж здатна зробити!» — казала бабуся Шура. Крім щоденних обов’язків, вона планувала на день лише одну тривалу справу і дві-три дрібні.

До того ж вона щотижня виконувала одне-два масштабних завдання. Кожне складне і тривале завдання розбивала на декілька менших справ, які виконувала впродовж кількох днів чи навіть тижнів, — поділилася ще одним бабусиним секретом Марина.

Більш того, у бабусі завжди був запасний план.

«Завтра треба буде вибрати полуниці, — говорила ввечері вона. — Та роса досі не впала… Як завтра буде дощ — випрасую білизну, яка висохла вчора, а полуницю зберемо післязавтра. Якщо ягода буде мокра — засиплемо цукром на варення, а якщо суха — повеземо на базар».

Словом, звичайна сільська вчителька-пенсіонерка, що народилася на 15 років раніше за Трейсі й ніколи не читала його книжок, змолоду жила за принципами, «винайденими» славетним мільйонером, довела їх ефективність і передала цей досвід онукам. Можливо, і вам не зашкодить спробувати стати людиною, яка завжди має план?

Невстигаля: 5 причин, чому школяр може марнувати свій час

Допоможіть дитині стати організованою