Саме цього дня в 1992 році Верховна Рада України ухвалила постанову, якою встановила тризуб Державним гербом України.

Зображення тризуба відоме в українських землях з II століття нашої ери. Учені не дійшли єдиного висновку, що ж саме він символізує: зброю-тризубець, якір, триєдиність світу, сокола в польоті… Історики висунули близько 30 версій значення й походження цього знака!

Тризуб на герб сучасної України обрали тому, що він був знаком верховної влади ще за часів Київської Русі. Посли київського князя Ігоря, укладаючи від його імені договори з правителями Візантії, використовували печатки з тризубом. За наказом князя Володимира Святославича цей символ карбували на всіх монетах. Тож тризуб на сучасному гербі символізує ще й давню історію української державності.

У лютому 2014 року, під час Революції Гідності, на Майдані Незалежності досягло піку протистояння між протестувальниками та силовиками, які за наказом влади намагалися їх розігнати. Якщо із 22 січня, коли вбили першого протестувальника, до 18 лютого від рук силовиків загинуло 9 активістів, то впродовж 18–20 лютого, коли злочинна влада віддала наказ штурмувати наметове містечко на Майдані, загинуло 78 опозиціонерів. Ще 20 людей загинуло після 20 лютого.

Під час протистояння на Майдані Незалежності активісти, щоби краще координувати зусилля, розподілялися на сотні. І коли кількість загиблих товаришів сягнула кількох десятків, їх назвали Небесною Сотнею.

Загибель Небесної Сотні не стала марною: Верховна Рада стала на бік народу, що виступав за збереження демократії та зближення з Євросоюзом. Так 20 лютого стало не лише найкривавішим днем Революції Гідності, а й вирішальним для її успіху.

Всесвітній день соціальної справедливості започаткувала Генеральна Асамблея ООН 2007 року. Уперше світова спільнота відзначала його 2009 року. А вже 2011-го президентським указом започаткували загальнодержавне свято — День соціальної справедливості.

Поняття «соціальна справедливість» з’явилося відносно недавно — у ХІХ столітті. Що воно означає? З одного боку, рівність можливостей для громадян заробляти на життя і збагачуватися в міру своїх здібностей — тобто створення однакових законів і правил для всіх верств населення.

З другого боку, держава слідкує за тим, аби частина зібраних нею податків ішла на соціальне забезпечення — фінансову допомогу тим, хто за віком чи станом здоров’я не здатен заробляти на життя. Це пенсії, субсидії, пільги людям з обмеженими можливостями. Крім того, безкоштовні дитсадки, школи, бюджетні місця у вишах, низка медичних послуг, що надаються безоплатно, — це теж прояви соціальної справедливості.

За підрахунками фахівців ЮНЕСКО, у світі нині налічується близько 6 000 мов. При цьому половина перебуває на межі зникнення — ними майже ніхто не розмовляє.

На думку науковців, зникнення мови — це не лише втрата для світової культури та історії. Кожна мова відображає світ по-особливому.

Приміром, у мові африканського племені хімба немає слова для позначення синього кольору. Очі цих африканців влаштовані точнісінько так само, що й в інших людей. Однак на картинці з 11 зеленими кружечками та одним синім, на їхню думку, всі кружечки виглядають однаково!

Кожна мова навчає людей, які нею говорять, особливого мислення. Мова, якою говорить людина, впливає навіть на висновки та рішення!

У 60-х роках XX століття провели цікавий мовний експеримент. Японським жінкам, які дуже добре володіли англійською мовою, пропонували незакінчені речення англійською та японською і пропонували їх продовжити тією самою мовою. Виявилося, що пропоновані жінками продовження для тих самих речень різними мовами мали різний зміст! Приміром, фразу «Справжні друзі мають…» жінки японською продовжували так: «…допомагати один одному», а англійською — «бути щирими один з одним».

А ще мова «народжує» поняття, яких не буде в жодній іншій. Приміром, українські слова «катма» чи «неабиякий» неможливо перекласти іншою мовою одним словом. Або шведське «лагом» - в жодній мові світу слова-відповідника немає. Тому що шведи вкладають у коротеньке слово дуже широке поняття, що означає стиль життя, заснований на балансі, простоті, помірності, доцільності, зручності, ненадлишковості, затишку, комфорті тощо.

Саме тому кожен народ мусить дбати про збереження й розвиток власної мови. Коли мову якогось народу забувають, то разом з нею втрачають і унікальний світ, у якому жив цей народ, і систему притаманних лише йому цінностей, понять, досвіду.

Місія екскурсовода, або туристичного гіда, — не лише показати пам’ятки природи, історії, мистецтва, архітектури людям із найцікавішого боку. Це вчителі, які навчають, розважаючи.

Бути екскурсоводом — це насправді складна робота. І не лише тому, що працюєш із людьми. А тому, що й маршрут, і текст екскурсії гід готує самостійно, з допомогою науковців: істориків, природознавців, архітекторів, мистецтвознавців… Багато гідів насправді самі займаються науковою роботою в музеях чи заповідниках, якими вони водять туристичні групи.

Завдяки праці гідів люди знайомляться з усіма дивами світу і вдома діляться враженнями. Захоплені розповідями, їхні земляки їдуть за тисячі кілометрів, аби на власні очі побачити визначні та незвичайні місця. Тож саме від майстерності екскурсоводів залежить, чи здобуде ця пам’ятка ще більшу популярність, чи вийде з моди.

Про свята в першій половині лютого читайте тут:

Календар лютого (І частина)