Ким вам необхідно бути для сина (доньки) — батьком (матір’ю) чи другом (подругою)? Це складне питання, з яким стикаються багато дорослих. Деякі прагнуть дружити зі своїми дітьми, вважають це корисним для обох сторін, бо це створює довірливі й щирі взаємини. Інші вважають, що дружити з дітьми, навпаки, шкідливо, бо це позбавляє їх відчуття захищеності й усвідомлення, що дорослі контролюють ситуацію і завжди допоможуть розв’язати будь-яку проблему.

Цікаво, що мають рацію і ті, і ті, але водночас — лише частково! Характер стосунків батьків із дитиною має залежати від її віку, розвитку й життєвого досвіду.

Справді, якщо перетворитися з опікуна на друга занадто рано, це може зашкодити довгостроковому розвитку вашого школярика. Він вважатиме себе непотрібним і позбавленим уваги!

Отож, коли діти маленькі, їм потрібні батьки, які встановлюють чіткі обмеження, правила поведінки, режим дня тощо. Це дарує малечі стабільність, передбачуваність, безпеку.

Та в міру того, як ваша дитина дорослішає, ваші ролі одне щодо одного мають змінюватися! У здорових родинах батьки поволі передають юним нащадкам все нові повноваження й відповідальність: останні роблять самостійно те, що здатні робити самі, а батьки все більше просто радять, підстраховують, обговорюють результати й морально підтримують.

Читайте також: Неідеальні батьки: як вибачитися перед власною дитиною

З роками, у міру здобуття дитиною життєвого досвіду, дорослий непомітно переходить від ролі батька (матері), що відповідає за всі потреби сина (доньки), до ролі порадника і, в ідеалі, друга. І цей перехід розпочинається саме в початковій школі.

Щоразу, коли дитина стає більш незалежною, ваша роль батька (мами) трошки ближче зсувається в бік ролі друга (подруги) або довіреної особи. Цей перехід може лякати, оскільки ви, імовірно, побоюєтеся втратити вплив на свою дитину.

Однак ви й далі успішно впливатимете на сина (доньку), якщо (він) вона відчуватиме повагу до вас — її друзів, а водночас — любов і захист із боку вас — її батьків!

Плекайте повагу. Як і любов, це почуття мусить бути взаємним. Тож найкращий спосіб — ставитися до самої дитини з повагою! Тоді, подорослішавши, вона з більшою ймовірністю звернеться до вас, коли натрапить на труднощі чи потребуватиме поради. І навпаки, якщо ви не будете ставитися до дитини з повагою змалку, вона навряд чи поважатиме вас у відповідь настільки, щоб цінувати вашу думку, коли виросте.

Залишайтеся батьками. Коли ви стаєте другом для сина (доньки), ви не припиняєте бути його (її) батьком (матір’ю)! Вашій дитині все ще потрібно, щоб ви її любили, читали вголос на ніч, ухвалювали замість неї заскладні для неї рішення. Нарешті, їй все ще потрібні правила й обмеження, контроль і заохочення.

Секрет успіху — розуміти, коли яку роль відігравати

Так, батькам молодшого школяра часом складно зрозуміти, у яких ситуаціях вони мають виступати більше батьками, а коли — друзями.

Читайте також: 8 капелюхів батьківства: чи кожен ви приміряєте?

1. Установлення меж. Діти, щоб почуватися в безпеці, потребують режиму й чітких меж дозволеного. Як батьки, ви зобов'язані встановлювати й дотримуватися цих меж, навіть якщо це означає сказати сину (доньці) «ні».

2. Припинення негативної поведінки. Важливо, щоб дитина усвідомлювала: у результаті поганих учинків вона завжди відчуватиме на собі наслідки. Тут саме батьки, а не друзі навчають її розрізняти добро і зло, хороші вчинки і неприпустимі.

3. Ухвалення важливих рішень. Дорослі мають досвід і мудрість приймати певні важливі рішення замість дитини. Це, наприклад, вибір школи, переїзд, лікування, місце літнього відпочинку тощо.

1. Коли влаштовуєте розвагу для дитини. Важливо не просто розважати сина (доньку), а й насолоджуватися спільно проведеним часом! Бути другом для своєї дитини означає вміти розслаблятися, гратися й веселитися разом.

2. Коли слугуєте жилеткою для сліз. Іноді вашому школярику просто потрібен хтось, хто вислухає про всі його побоювання й проблеми без осуду чи критики. Бути другом у цій ситуації означає бути хорошим слухачем і пропонувати моральну підтримку, коли син (донька) її потребує.

3. Коли дитина ділиться своїми потаємними думками, мріями й планами. Дружба із сином (донькою) може допомогти вибудувати довіру й зміцнити ваші стосунки не лише тепер, а й на все життя. Коли школярик бачить у вас людину, якій може довіряти, він із більшою ймовірністю прийде до вас зі своїми проблемами й турботами.

Пам'ятайте, що бути батьками і бути друзями для дитини — не взаємозаперечні ролі. Ви можете бути й тими, і тими в різний час і в різних ситуаціях, навіть непомітно переходити з ролі в роль зі зміною обставин. Головне — знайти баланс, який підійде вам і вашій дитині, і завжди ставити на перше місце її потреби й добробут.

Читайте також: 10 помилок у вихованні, що псують дітям доросле життя