Нині іноземна мова — це необхідний інструмент в арсеналі кожного фахівця: від робітничих спеціальностей до науковців чи митців. Адже вона відчиняє двері до міжнародного ринку праці, товарів і послуг, до першоджерел інформації: ділової, наукової, культурної… Зрозуміло, вивчати англійську мову — «must have». Однак володіння англійською може виявитися замало, — непокояться батьки, які думають про майбутню кар’єру та успіх своєї дитини. І мають рацію; англійська мова справді є широкими воротами у світ, однак… далеко не у всі його куточки.

Нині знання лише англійської мови не є конкурентною перевагою, хіба що це авторитетний сертифікат, доданий до основної — немовної — спеціальності. А от знання ще однієї іноземної мови, навіть на примітивному розмовному рівні, в рази розширює можливості майбутнього дорослого!

Це й порозуміння з місцевими жителями під час закордонної подорожі, і збільшення шансів знайти гідну роботу, і можливість пройти онлайн-курс у закордонному університеті й отримати сертифікат міжнародного зразка, а ще — просто подивитися нову серію улюбленого серіалу чи почитати книжку, яких ще не встигли перекласти з мови оригіналу…

Крім безпосередньої користі для кар’єри, вивчення іноземних мов розвиває гнучке мислення, здатність зосереджувати увагу, переключати увагу, зміцнює пам’ять, розвиває навички спілкування в найрізноманітніших ситуаціях, розвиває емоційний інтелект — тобто всі так звані Soft Skills, необхідні успішним фахівцям майбутніх десятиліть.

Перший спосіб вибору — вживаність мови у світі. Беззаперечний статус міжнародної мови нині належить англійській. Саме вона є мовою близько 56 % усіх Інтернет-сайтів світу. Це основна мова міжнародного бізнесу й туризму.

А от наступними у «рейтингу корисності» мовами міжнародного спілкування вважаються іспанська, французька й арабська. На території ЄС надзвичайно поширена німецька: кожна десяти книжка у світі виходить саме німецькою мовою.

Другий спосіб вибору — за кількістю носіїв мови (людей, для яких ця мова рідна). Він має особливе значення, якщо ви працюєте у бізнесі, орієнтованому на населення окремих країн. Наприклад, у сфері локалізації програмного забезпечення, перекладацьких послуг, туризму тощо.

Отож, якщо йдеться про кількість людей, для яких та чи інша мова — рідна, то на першому місці у світі китайська (1,3 мільярда носіїв), на другому — англійська (600 мільйонів), на третьому — хінді (490 мільйонів). Далі йдуть іспанська (427 мільйонів), арабська (267 мільйонів), російська (260 мільйонів), бенгальська (250 мільйонів), португальська (240 мільйонів носіїв).

Коли йдеться про дошкільнят, фахівці радять орієнтуватися на рівень розвитку мовленнєвих навичок дитини. Якщо у 4- чи 5-річної дитини багатий словниковий запас, немає проблем із дикцією, відсутні симптоми дислексії чи дисграфії — то чому б і ні?

У багатьох українських родинах діти й так зростають білінгвами (двомовними від народження), вільно «перестрибуючи» з української мови на російську й навпаки. І коли дитина вже «вхопила» основи фонетики та граматики української та російської, їй не так уже й важко «підхопити» ще одну розмовну іноземну.

Що ж до дітей шкільного віку, слід пам’ятати: початкова школа — ідеальний час, щоби прищепити дитині інтерес до вивчення мов і закласти міцну мовну базу. Професор іноземних мов Вуппертальського університету (Німеччина) Ларс Шмельтер вважає, що молодші школярі з охотою вивчатимуть іноземні мови, оскільки в цьому віці діти дуже допитливі та прагнуть спілкуватися. У підлітковому віці (після 12 років) ця мотивація частково зникає, — каже він, — тому треба «ловити момент».

Якщо людина починає вчити дві мови одночасно (наприклад, англійську й німецьку), виникає ефект інтерференції: англійські слова потраплятимуть у німецькі фрази, англійські звуки постійно переплутуватимуться з німецькими, «страждатиме» синтаксис… Тому у жодному разі не потрібно «звалювати» на дитину вивчення трьох мов — рідної і двох іноземних — в один і той самий період, — радять педагоги.

Як наголошує швейцарський педагог Андреа Хенн-Хоті, професор педагогічного університету в Люцерні, вивчаючи дві іноземні мови одночасно, учні мають чітко розуміти їхні відмінності. А це означає, що діти на момент «підключення» другої іноземної повинні знати основні граматичні терміни: будову слова й речення, частини мови тощо. Іншими словами, дитина готова вивчати другу іноземну, коли зрозуміла граматичну структуру першої.

Про що йдеться? Англійську мову в освітній системі «Світ чекає крилатих» викладають із першого класу. Причому впродовж першого року — лише усно, тому що якраз тоді діти освоюють український алфавіт — латиниця їх у цей час лише заплутає.

Читати й писати англійською «окрилені» школярі починають аж у другому класі. І надалі, у міру того, як діти засвоюють граматичну теорію української мови, їм потроху починають викладати граматику англійської. Школярики навчаються свідомо, за правилами будувати речення, утворювати форму множини іменників, ступені порівняння прикметників, добирати форму дієслова тощо. І на це потрібно багато часу.

Отож, якщо дитина почала вчити першу іноземну мову в першому класі, «підключати» другу фахівці радять орієнтовно з п’ятого (саме тоді українські школи, де вивчають дві іноземні, здебільшого, і впроваджують другу). Тоді вона «добре вляжеться» на першу. Це тому, що в десятирічної дитини вже є достатній теоретичний багаж, щоби свідомо розібратися з логікою нової для неї граматики. А ще в цьому віці мотивація навчатися «тому що цікаво» ще сильна, тож дитина, не перевантажена додатковими гуртками, охоче до неї візьметься.

Можливо, вам хотілося б почати раніше. Якщо ваша дитина має виражені здібності до іноземних мов і виявляє цікавість до занять, чому б і ні? Головне, аби ваша дитина була до цього готова — і психологічно, і щодо знання граматичної теорії.

Перший аспект — здатність дитини нею оволодіти. Усе залежить від того, чи важко даватиметься дитині обрана мова, чи не згасне інтерес до її вивчення й чи розумітиме дитина користь від своїх зусиль.

Другий аспект — навіщо ваш школярик вчить саме цю мову. З англійською все зрозуміло: по максимуму ви хотіли би, щоби дитина могла вільно розмовляти нею в побуті, дивитися новини, фільми, читати медіа й розважальну літературу, мала навички ділового мовлення й листування, у перспективі — отримала міжнародний сертифікат, а в дорослому житті — вивчила галузеву лексику та використовувала англійську для роботи і професійного розвитку (ну це якщо вона не в перекладачі піде). А з другою мовою? Чітко визначте, у яких ситуаціях друга іноземна знадобиться, — і сплануйте обсяги й тематику «додаткових навантажень».

Запевняємо: вивчати мову «просто так» = марнувати час. Уже в підлітковому віці дитина буде постійно ставити собі запитання: а ці знання мені знадобляться? І відповідь має бути позитивною, чіткою і конкретною, а цілі, які поставили ви, мають хоча би трохи перегукуватися з її власними нинішніми зацікавленнями.