Батьки, діти яких навчаються в початковій і середній школі, заявляють: без постійного батьківського нагляду навчання онлайн не дає результату. Такі учні просто не приєднуються до відеоконференцій без спонукання дорослих: чи то через брак самодисципліни, чи то через підвищену тривожність. І навіть ті, хто відвідує віртуальні уроки, здобувають гірші результати, ніж в очній школі.

Так, дистанційне навчання — це інструмент, а не замінник живого учителя й учнівського колективу. Та педагог може створити такі умови, за яких учні охоче відвідують онлайн-заняття, засвоюють на них більше матеріалу й після повернення до школи не надолужують згаяний удома час, а рухаються далі за шкільною програмою.

Для цього вчителю слід не лише використовувати всі наявні технічні можливості. На Zoom-уроці та поза ним дітей потрібно цілеспрямовано «розворушувати», аби ті активніше брали участь у занятті і вчасно й добросовісно виконували задані у віртуальному класі завдання.

Кожна дитина потребує відчуття безпеки, аби її бачили як особистість та по-справжньому розуміли. Влаштовуйте індивідуальні відеоконференції з учнями тривалістю 5–10 хвилин.

Ця розмова має бути неформальною, — наголошують педагоги, які регулярно практикують такі дистанційні зустрічі. Вони розпитують своїх підопічних про те, як діти проводять дні карантину, про їхніх котиків, собак і папужок, про дитячі захоплення, прочитані книжки, переглянуті фільми, страхи і тривоги.

Такі розмови допомагають учням бачити у вас не лише вчителя, а і близьку людину, якій можна довіряти і з якою цікаво спілкуватися. Тоді ваша похвала матиме ще більше значення для дитини, і заради вас вона буде більш охоче відвідувати онлайн-уроки й докладати хоч трохи більше зусиль до навчання.

Джейсон Доктер, професор комунального коледжу Лінкольн-Ленд (Іллінойс, США), у науковій статті, опублікованій 2016 року, зазначив, що онлайн-клас створює в будь-якого учня відчуття ізоляції — і від учителя, і від інших учнів. Тому вчителю варто старатися регулярно й менш формально спілкуватися з учнями всіма можливими каналами зв’язку. Чим більше учні спілкуються з вами, тим більше вас знають і довіряють. А отже, і Zoom-урок здаватиметься гостиннішим та приємнішим.

Деякі американські педагоги, які працюють у початковій школі, виявили, що діти дуже добре реагують на ранкові відеовітання. Так, можна починати онлайн-уроки з неформальної ранкової зустрічі. Учитель початкової школи в Нью-Гемпширі Джон Томас проводить їх щобудня. За його словами, дітям подобається, коли вчитель знаходить кілька добрих слів для кожного учня, підмічає їхній настрій.

Ви теж можете спробувати проводити ранкові толоки, налаштовувати учнів на роботу і, водночас, давати їм змогу висловлюватися й у чаті, і на мікрофон.

Добре себе зарекомендувала практика, коли вчитель записує коротке вітання з побажаннями гарного дня для дітей і з «тизером»: що цікавенького діти дізнаються сьогодні на онлайн-заняттях. Це вітання можна записати заздалегідь, а розміщувати його в учнівському чаті слід рано-вранці.

А ще можна час від часу надсилати не пов’язані з навчанням відеоролики: потішне відео з котиком, власне відео на природі у вихідний, вітання зі святом. Це зближуватиме учнів із вами, а відеоуроки стануть більш комфортними для дітей, особливо для тих, у кого підвищений рівень тривожності.

Учителька зі штату Нью-Йорк Логан Бет Фішер поділилася власною історією. Її донька бере віртуальні уроки музики. Щоби заохотити її старанніше займатися, викладачка вирішила більше дізнатися про інтереси дитини. Виявилося, що двічинка обожнює фільм «Зоряні війни». Тож учителька музики запропонувала розучити уривок із саундтреку до цього фільму. Дитина впоралася із завданням у рекордні строки й чекає нових сюрпризів!

Знаючи, що зараз «у тренді» серед ваших учнів, ви зможете привносити у свої уроки дрібку «маскульту, включати в план заняття інформацію, що стосується дитячих захоплень (якщо, звісно, вона дотична до теми заняття), або зачіпати цікаві учням теми під час виховної години онлайн. Найсильніший мотиватор для будь-якої людини — це особистий інтерес. Завжди пам’ятайте про це — і шукайте нові шляхи для використання.

Щоб учні під час дистанційного навчання не відчували, що їх залишили сам-на-сам із завданнями, їм потрібна ваша присутність — і не лише під час відеоконференцій. Є багато інших способів ефективно й тепло спілкуватися з учнями онлайн.

Для початку, дітям потрібні чіткі, зрозумілі правила для онлайн-навчання — вони в їхній уяві стануть частиною вашої онлайн-персони. Тож використовуйте одні й ті самі канали комунікації, виходьте на зв’язок в один і той самий час, розробіть і неодмінно додержуйте стандарт для формулювання домашніх завдань, форми їх виконання тощо.

Додайте персональних «штрихів» до завдань, які ви формулюєте у віртуальних класних кімнатах чи в мессенджері. Не просто перерахуйте вправи до виконання, а й додайте наприкінці кілька теплих, емоційно заряджених слів «від себе». Наприклад, закінчіть так: «Сьогодні за прогнозом погоди — теплий, сонячний день. Обов’язково помилуйтеся хмарками під час перерви в заняттях!»

Надсилайте дітям персоналізовані повідомлення в особисті чати чи на електронну пошту. Обов’язково звертайтеся в таких повідомленнях на ім’я. А коли відповідаєте на запитання дитини в груповому чаті, не лише використовуйте @, а і звертайтеся на ім'я, використовуйте смайлики та наліпки.

Якщо ваші учні виконують індивідуальні проєкти, створюйте віртуальні галереї їхніх робіт в інтернеті (на сайті класу / школи, у соцмережі тощо) та діліться посиланням у класному та батьківському чатах. Можна також завантажити кожну роботу в мессенджер (однак це буде не так зручно).

Навіть якщо ви з технікою та програмами ще на «ви», створюйте в учнів враження, що все під контролем. Якщо вам треба під час уроку показати презентацію, заздалегідь «відпрацюйте» всі необхідні операції.

Врешті, проведіть репетицію, влаштувавши відеодзвінок комусь із членів вашої родини. За 5–10 хвилин ви відточите всі нюанси, і під час уроку у вас не виникатиме труднощів.

Отримуйте зворотний зв’язок від учнів — що спрацьовує, а що ні

29.09.2020