Педагоги, особливо жінки, звикли чітко розставляти пріоритети в житті: спочатку робити найважливіше, найтерміновіше й найпотрібніше. Водночас власні потреби, зокрема якісний відпочинок і психологічне відновлення, потрапляють «у кінець черги».

На жаль, жінки, які зростали в радянському й пострадянському просторі, виховувалися з думкою, що дбати про свої потреби — егоїстично, що «відпочинемо на кладовищі», що жінка зобов’язана встигати все й на роботі, і по господарству, і при всьому бути гарною дружиною й турботливою матусею… А ще, не забудьте, дбати про захист від коронавірусу — свій, своїх учнів та родини!

В англійській мові є слово self-care, що означає самодопомогу, самообслуговування, дії зі збереження власного здоров’я та піклування про власні потреби — як фізичні, так і психологічні, духовні. Психологи радять проводити аналогію між собою — і вашим пилосмоком. Якщо ви не будете регулярно чистити мішок/ємність для пилу, мити фільтри та вимикати прилад, коли він перегрівається, — то невдовзі залишитеся без пилосмока.

Так, ви набагато витриваліші, ніж ваш пилосмок. Виснажена емоційно і фізично людина продовжує жити і працювати. Однак вона не здатна адекватно реагувати на вибрики гіперактивних учнів, готувати ідеальні вечері, терпляче вислуховувати ниття власних дітей, дипломатично «прогинатися» перед свекрухою, а «на десерт» ще й бути гарною дружиною.

Тому вчителям просто необхідно знаходити час на охолодження власного двигуна, заміну фільтрів та решту необхідного технічного обслуговування власного тіла й духу. Що ж можете зробити ви у сфері самопіклування, аби якомога швидше відновити власну працездатність і додати в життя оптимізму?

У попкультурі побутує уявлення, що самопіклування — це виділяти великий проміжок часу й балувати себе чимось приємним, дуже корисним чи дорогим: ванною з бульбашками, СПА чи відвідуванням спортзалу. І люди відмовляються від самої ідеї, бо для них це означає нехтувати повсякденними справами.

Однак насправді піклування про себе полягає в іншому: розібратися, які саме ваші потреби не задовольняються, і знайти спосіб це змінити.

Умовно всі потреби людини можна розподілити на кілька груп: фізіологічні; у сфері побутового комфорту; емоційні, духовні та інтелектуальні; приємні дрібнички, які поліпшують настрій.

Передусім, спробуйте чесно відповісти на запитання: чого вам найчастіше бракує на базовому, фізіологічному рівні? Наприклад:

• ви постійно недосипаєте;
• ви часто мерзнете на роботі;
• ви не хворі, однак не почуваєтеся здоров(им/ою) на 100 % тощо.

А тепер подумайте, як раз і назавжди позбутися джерела цих прикростей! Приміром:

• Ви добре подумали і зрозуміли, що перед сном дивитеся телевізор — і забуваєте про час! Пошукайте в Інтернеті той серіал, через який ви лягаєте спати пізніше, ніж хотілося б, і дивіться його, приміром, з ноутбука, коли готуєте вечерю чи прасуєте білизну;
• знайдіть вдома чи придбайте теплі жилет, блейзер чи шаль, яка б підходила під ваші «шкільні» вбрання, і зберігайте її просто у вашому кабінеті чи в учительській;
• сходіть до сімейного лікаря, пройдіть призначені ним обстеження і здайте аналізи. Відомий психолог Михайло Лабковський якось зауважив: якщо ви «тягнете лямку», вам нічого не хочеться і ви постійно стомлені, слід бігти не до психолога, а до терапевта.

Затим подивіться на свій побут. Що викликає найбільший дискомфорт? Що дратує? Наприклад:

• ви постійно натираєте ноги незручним взуттям;
• ви постійно б’єтеся пальцем ноги об ніжку тумбочки біля ліжка;
• вам важко вішати білизну, тому що мотузка на балконі закріплена надто високо для вас або провисає тощо.

Ми радимо вам зафіксувати такі моменти на папері. Чому? Тому що ми про них згадуємо лише тоді, коли вони завдають нам незручностей. А потім сам неприємний момент забувається, а його наслідки — у вигляді дискомфорту, зниження працездатності чи просто поганого настрою — залишаються з нами на кілька годин, а то і днів! Зафіксували? А тепер:

• позбудьтеся незручного взуття! Повірте, жінка, які кульгає через мозолі, виглядає не елегантно, а жалюгідно. Сучасний стиль одягу дозволяє носити кросівки навіть з одягом у діловому стилі. Добирайтеся до роботи в них, а в класі перевзувайтеся в розношені туфлі;
• вам точно потрібна та тумбочка саме в цьому місці? переставте її чи взагалі викиньте;
• пошукайте в Інтернеті більш зручні рішення для розвішування білизни.

Так-так, це і є другий етап піклування про себе! Коли ви позбуваєтеся прикрих речей, які отруюють вам життя, ви економите свій час у майбутньому, свої нервові клітини, свою енергію.

Третім етапом самопіклування має стати складання списку того, що приносить вам задоволення на емоційному, інтелектуальному, духовному рівні. Наприклад:

• вишивання хрестиком картини, на яке ви не знаходите часу;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• спілкування з друзями;
• читання книжок і статей на певну тематику;
• відвідування музеїв тощо.

Насправді ви можете знайти 10–15 хвилин на день для улюбленого заняття. І цього має вистачити, щоби ви відчули себе краще! Психологи стверджують, що для щастя людині важливо не те, скільки часу вона займається улюбленою справою, а як часто вона це робить. Слід лише продумати, де, коли і в який спосіб ви можете цим займатися. Приміром:

• облаштувати «мобільний куточок» для вишивання, який можна за хвилину розгорнути і згорнути. Коли вам не треба витрачати сили й час на початок роботи і прибирання, ви можете «уривати» по 5–10 хвилин на кілька хрестиків — але з плином днів і тижнів ви побачите значний прогрес!
• «гуляти» не просто так, а вигадувати причину. На дальньому краю парку — кіоск із чудовими хачапурі, і ви можете кожного недільного ранку «спеціально заради дітей» ходити туди по свіжу випічку. Головне — не забувати, що вона — тільки привід для чудової прогулянки;
• під час поїздки в трамваї пошукайте у Фейсбук шкільну подругу, якій ніяк не зберетеся подзвонити, прокоментуйте її дописи та напишіть у мессенджер;
• знайдіть кілька інтернет-ресурсів на теми, що вас цікавлять, і підпишіться на їхні розсилки. У вашій пошті регулярно будуть цікаві для вас новини, анотації книжок, статті фахівців, і ви зможете їх читати в кожну вільну хвилину;
• в Інтернеті є представництва всіх визначних музеїв світу. Багато з них пропонують віртуальні екскурсії. Ви можете обстежити якусь виставку — по кілька картин на день.

Так, навчатися, розвиватися, самовдосконалюватись потрібно. Хоча б 15 хвилин на день. Як — ми розбирали трохи вище. А якщо вам реально необхідно пройти якісь курси, то ви обов’язково маєте викроїти на них час. І ви справді його викроїте, будьте певні!

Людям властиво обов’язково здійснювати те, до чого їх змушують зовнішні обставини. Наприклад, навіть якщо ви дуже зайняті на роботі, а сусіди згори вас затопили, то ви творчо «перетасуєте» свій розклад і знайдете час на вирішення всіх проблем, які на вас звалилися.

Таки не знаходите часу на навчання? Отже, підсвідомо ви не маєте бажання це робити. Ця тема — привід для окремої розмови.

А де ж ванни з бульбашками, манікюр, плед, та інші хюґґе-моменти з Інстаграм? Вони обов’язково з’являться у вашому житті, якщо це те, що вам справді потрібно, щоби відновити сили й мотивацію жити і трудитися.

Часом ми плутаємо те, що нам потрібно, із порожніми забаганками і шкідливими звичками. Якщо ви звикли шукати втіху в поїданні солодощів чи запалюючи сигарету потайки від власних дітей, це не піклування про себе. Навпаки, ви завдаєте собі цим шкоди.

Купувати собі «Айкоси» замість традиційних сигарет — це не самопіклування. Витрачати гроші на красиві, але очевидно незручні туфлі, з виправданням, що на них знижка, — це не самодопомога, а цілеспрямоване створення паскудного настрою на наступні сезон-два — через криваві мозолі на пальцях. І розставляти дорогі свічки із запахом лаванди в спальні якісному сну не сприятиме, якщо у вас матрац продавлений, а штори пропускають світло ліхтарів на вулиці.

Самопіклування — це коли ви змушуєте себе, незважаючи на дику втому, змивати макіяж з обличчя за всіма правилами. Коли після дня сидячої роботи змушуєте себе пройти дві зупинки, щоби заспокоїти нерви, а не чекати на тролейбус і витратити на дорогу ще більше часу. Коли замість накричати на чоловіка, бо той забув викинути сміття і воно засмерділо кухню, ви чемно просите: «Винеси його, будь ласка, зараз, а я провітрю квартиру», — і влаштовуєте на балконі медитацію-п’ятихвилинку, милуючись на захід сонця.

Піклування про себе — це передусім здатність зробити паузу в шаленому потоці суєти. Зупинитися й замість того, щоби діяти імпульсивно, добре подумати: «Навіщо мені це робити? Яку користь мені це принесе?» — і зробити правильний вибір.

Пам’ятайте: від вашого фізичного і психологічного добробуту залежить і якість вашої роботи, і взаємини в родині. Бережіть себе й залишайтеся енергійними, бадьорими і здоровими!