Будь-яку книжку чи статтю нині можна почитати онлайн. Однак дитячі журнали на папері виходять досі. І дуже багато сучасних батьків їх передплачують.

Згадайте, як ви (спочатку з допомогою дорослих, а потім і самостійно діставали з журналу «Барвінок» чи «Малятко» вкладку із саморобкою, вирізали деталі, склеювали іграшку й місяцями нею гралися. Або з олівцем у руках проходили лабіринт. Заштриховували різнокольоровими олівцями розмальовку-головоломку. Читали комікси за участю постійних персонажів, які «жили» в кожному номері журналу…

А ваша дитина? Чи передплачували коли-небудь ви їй такий журнал? Якщо ні, то саме час познайомити її з дитячими періодичними виданнями часів вашого дитинства.

Якщо ви любили журнал «Барвінок», то знайти його зможете хіба що в бібліотеках або в оцифрованих архівах на торентах. Улітку 2019 року, на 87-му році життя, журнал припинив діяльність через брак фінансової підтримки від держави.

У радянські часи він був фактично єдиним україномовним виданням для молодших школярів. Й аж до останнього «тримав марку», залишаючись надзвичайно якісним, цікавим і повноколірним літературним виданням.

Незважаючи на те, що журнал теж постійно шукає джерела фінансування, він уже відзначив 60-річчя й не збирається йти на пенсію. Усе нові покоління дошкільнят і молодших школярів розвивають навички читання завдяки коротким літературним творам, які друкує цей щомісячник. Як і раніше, там можна знайти логічні завдання й саморобки.

Сайту в журналу немає, однак є сторінка у Facebook. Отож заходьте, ознайомтеся з новинами журналу та доєднуйтеся до спільноти читачів.

Своєрідний «наступник» всесоюзного російськомовного видання навіть не має сайту. Однак передплатити його (та замовити архівні номери) можна через передплатні агенції.

Журнал також зустрічається в бібліотеках. Видається він одночасно українською та англійською мовами й допомагає молодшим школярам швидше засвоювати ази читання обома мовами.

Цей журнал родом з 1990-х років. Отож чимало батьків, чиї діти нині вчаться в початковій школі, теж пригадають його із власного дитинства. Із 1996 року почав виходити «Пізнайко» (нині «Пізнайко від 6») — для молодших школярів. А з 2005 року з’явився й «молодший братик» — «Пізнайко від 2 до 6».

Журнали виходять щомісяця, розповсюджуються за передплатою. У них є сайт, тож ви можете показати своєму синові чи дочці, як журнал виглядає, та навіть послухати аудіоказку онлайн.

Наголошуємо: у цій статті ми не просуваємо й не рекламуємо жодне зі згаданих видань. Добірку складено виключно завдяки дитячим спогадам кількох батьків сучасних школярів.