Батьки дітей, які навчаються за освітньою системою «Світ чекає крилатих», нерідко тривожаться, вперше стикнувшись із «крилатою» системою оцінювання. А особливо їх дивує, що дитина постійно перевіряє саму себе, і не лише після вивчення кожної теми, а й ПЕРЕД тим.

Можемо запевнити стривожених батьків: селфі-аудит створено на основі багаторічного ПРАКТИЧНОГО досвіду вчителів та психолого-педагогічних напрацювань останніх десятиріч, які теж підтверджені експериментами і практичним досвідом освітян.

Отож, що являють собою вхідний і вихідний селфі-аудити?

Аудит — це безстороннє й чесне оцінювання через зіставлення отриманого результату зі зразком. Селфі означає "самостійне". Іншими словами, учитель дає дитині зразкові рішення для кожного завдання, а вона зіставляє з ними власні результати й дає оцінку сама собі.

Тут нічого складного немає. Дитина попрацювала на уроці, а в кінці заняття звірила свої рішення з ключем. Й оцінила, наскільки точно збігаються ключ і результат її роботи.

Що це дає вашій дитині? Передусім, вона одержує зворотний зв’язок тут і зараз. Ми прибрали дуже стресову ситуацію невизначеності, коли школяр по кілька днів труситься, як заячий хвіст: скільки ж там за самостійну?

Другий момент, який "вистрілює" вже у дорослому житті. Дуже багато дорослих людей страждають чи завдають шкоди суспільству, бо не вміють адекватно оцінити якість власної роботи, рівень професіоналізму тощо.

З одного боку, через невміння об’єктивно себе оцінити й чесно зізнатися самому собі: «Я не потягну цю роботу», - на важливі посади рвуться — і, на жаль, нерідко потрапляють — люди, які рекламують себе як суперфахівців. З випадками, коли важливі проєкти з тріском провалювали, бо за них бралися люди безнеобхідних знань, умінь і досвіду, знайомий кожен з нас.

З другого боку, багато чудових, досвідчених професіоналів щиро вважають, що вони, у кращому випадку, «середнячки» і що не мають достатньої кваліфікації, щоби претендувати на вищу посаду чи зарплату. Такі люди готові погоджуватися на невигідні умови роботи, дозволяють іншим себе принижувати, їм узагалі важче добиватися успіху.

Звісно, вам хочеться, щоби ваша дитина, коли виросте, не потрапила ні до першої, ні до другої категорії. А правильно організований учителем селфі-аудит допоможе не лише запобігти цьому, а й за кілька років виплекати в дитині чесність перед собою і вміння правильно визначити рівень своєї компетентності.

Коли не старався, то дуже не хочеться це визнавати. Адже легше звинуватити несприятливі обставини. А регулярно виконуючи селфі-аудит, дитина вчиться дивитися на результати тверезо і брати на себе відповідальність за свою роботу.

При цьому селфі-аудит за системою «Світ чекає крилатих» полегшує дитині роботу над помилками. Він дає дитині змогу точно визначати конкретні слабкі місця: що саме вона недовчила, і відразу пропонує чіткий план роботи над помилками. Це набагато простіше та ефективніше, ніж дивитися на «шістку» за домашнє завдання й бідкатися: «Що ж я зробив(ла) не так? За що ж це мені?!»

«Що ж це таке?! Хіба можна перевіряти знання, яких ще немає? Це ж психотравма — демонструвати дитині, що вона ще нічого не знає!» — нерідко можна почути від критиків «крилатої» системи оцінювання.

Так, якщо ви ставитеся до перевірки знань як до вироку в кримінальному суді (а саме так нас виховувала і продовжує досі виховувати традиційна школа), оцінка рівня невігластва може стати для вам травматичним досвідом.

Однак тут є один маленький нюанс, який всю цю психологію перевертає з ніг на голову. Це слово «ЩЕ» в тлумаченні результатів селфі-аудиту.

Згадайте, коли в дитинстві вам говорили: «Ти малий, ти цього не зрозумієш». Ви, певно, ображалися й засмучувалися: «Я точно НІКОЛИ цього не навчуся».

А коли вам говорили: «Ти ЩЕ цього не зрозумієш, бо ти ЩЕ маленький», як ви реагували? Вам дуже-дуже хотілося швидше вирости й одразу це зрозуміти!

Користь, яку приносить вхідний селфі-аудит, — це не якась там наднова й неперевірена теорія. Науковці в усьому розвиненому світі зібрали дуже багато емпіричних даних (так називають досвід, множину реальних фактів) на підтвердження цієї закономірності в дитячій поведінці.

Коли вчитель говорить вашим батькам, що ви - у «хвості» рейтингу, це наводить на думку, що ви ніколи-ніколи не зрівняєтеся з тими, хто на його початку. «Навіщо старатися? Я все одно не стану лідером рейтингу," — думає дитина. А коли вчителі кажуть: «Ти ЩЕ цього не вмієш, ти дуже скоро цього навчишся», дитина вчиться з набагато більшим бажанням, аніж у відповідь на звичайне оцінювання кількістю балів і рейтинг.

Приміряйте на себе ситуацію: у понеділок вхідний селфі-аудит показав вам, скільки ви ЩЕ не знаєте. А вже в п’ятницю ви зробили вихідний селфі-аудит — і порівняли результати. Ви, певно, навіть не уявляли, що здатні всього за п’ять днів СТІЛЬКИ навчитися!

Це поворотний момент: дитина відчуває, що в неї буквально з`явилися крила. У неї починає формуватися спосіб мислення, орієнтований на зростання, вдосконалення, прогрес.

Подивіться в посібник-журнал своєї дитини — на форзац, де пояснюється система оцінок. Прочитайте коментарі під кожною. Бачите? Там є чарівні слова «ЩЕ» і «ВЖЕ».

А знаєте, що буде далі, якщо дати змогу вчителю застосовувати цю систему послідовно і без винятків упродовж кількох років? У його підопічних з’явиться і зміцніє переконання: кожна нова справа стартуватиме з моменту, коли вони ЩЕ не знатимуть нічого. Але це абсолютно нормально. І якщо систематично докладати зусиль, то можна подолати всі труднощі і врешті досягти рівня «ВЖЕ» — достатньо для виконання на практиці необхідних завдань. На виході з початкової школи ви отримаєте допитливу, наполегливу, оптимістичну й цілеспрямовану маленьку людину, яка вміє досягати бажаних їй результатів.

Послухайте дуже цікаву промову про силу слова «ЩЕ» (або «ПОКИ НІ») американської психологині, дослідниці мотивації в навчанні Керол Двек. Вона розповість вам про дивовижні результати, отримані педагогами шкіл у декількох соціально неблагополучних районах США. Ці результати були б неможливими без застосування прийомів, які активно використовує освітня система «Світ чекає крилатих».