Перед екраном: чи не забагато часу дитина проводить за гаджетами? П’ять підказок для батьків
Ви, певно, помічали: коли дитина просиділа перед екраном більше певного часу, вона до кінця дня загальмована або перезбуджена, дратівлива, може влаштувати істерику тощо. І в нормальній життєвій ситуації ви завжди контролюєте, щоби син чи донька цього «екранного максимуму» не перевищували.
Погодьтеся, нинішню ситуацію з карантином, коли дитина цілими днями сидить удома (нерідко сама, батьки ж на роботі) і навчається дистанційно, назвати нормальною не можна. Вгадайте з трьох разів, що зробить навіть найбільш добросовісна та слухняна дитина, відсидівши всі онлайн-уроки і зробивши домашнє завдання? Правильно, ввімкне телевізор, ігрову приставку, планшет чи смартфон. І просидить за екраном аж до вашого повернення додому.
У кожної дитини є власний психологічний «екранний максимум» та «поріг опору» негативній та шкідливій інформації, яка може просочитися навіть крізь фільтри «батьківського контролю». Якщо вона їх перевищує день за днем упродовж тижня чи більше, ви можете помітити один чи кілька з п’ятьох нездорових симптомів. На що звертати увагу — і головне, що робити батькам?
Перебільшена емоційна реакція
Істерики, впертість і демонстративна неслухняність, роздратування, злість, надмірна перезбудженість і рухливість (коли дитину просто неможливо заспокоїти і вкласти спати, вона бігає квартирою, бешкетує) можуть стати одним із наслідків зловживання телевізором та гаджетами.
Шукайте причину. Деякі батьки звинувачують комп’ютерні ігри-стрілялки, аніме тощо. Насправді спровокувати неадекватну поведінку можуть і п’ять найспокійніших серій «Лунтіка» підряд.
Тому активно спостерігайте, що саме дивиться дитина, чим грається і скільки часу проводить за екраном того дня, коли в неї, наприклад, стається істерика. Ви обов’язково побачите закономірність. Наприклад, дві години за приставкою = істерика за вечерею.
Що робити. Спробуйте за допомогою сервісу «батьківського контролю» скоротити час гри приставки. Скажімо, після однієї години гри приставка блокується. Дитині доведеться переключитися на щось інше — книжку, прогулянку, виконання хатніх обов’язків, телефонний дзвінок вам тощо
До того ж у дитини має бути чіткий розпорядок дня, незалежно від того, ходить вона до школи чи залишається вдома. А головне — їй потрібне спілкування! Обов’язково розпитуйте, як пройшов день, чого вона навчилася, що її непокоїть.
Головний біль
Ваш син чи донька часто скаржиться, що болить голова? А ще, можливо, вона при цьому стала часто мружити очі, терти їх, вони сльозяться?
Шукайте причину. Головний біль нерідко симптом проблем із зором: дитина перенапружує й надміру втомлює очі, якщо починає недобачати або просто надто довго проводить, дивлячись у смартфон, книжку чи планшет зблизька. «Надто довго» для молодшого школяра — це близько двох годин.
Що робити. Передусім пересвідчитися, що дитині не потрібно добирати чи міняти окуляри. Тож записуйтеся на прийом до офтальмолога. Водночас запровадьте нові правила для дитини щодо користування гаджетами.
Чудовою профілактикою є правило американських офтальмологів 20/20/20: кожні 20 хвилин смартфон, книжка, планшет прибираються, щоби дитина хоча б 20 секунд подивилася на об’єкт, який знаходиться на відстані щонайменше 20 футів (більше 6 метрів). Словом, вона має підійти до вікна й подивитися, що робиться на вулиці.
Допомагайте зміцнити дальній зір: на прогулянках вчіть дитину милуватися краєвидами. Забороніть школяру тримати смартфон на відстані, ближчій за півметра (відстань його витягнутої руки). А ще поставте умову: якщо сидиш за гаджетом — не можна сутулитися, нахилятися вперед і примружувати очі.
Нездатність зосередитися та брак енергії
Сидячи вдома, дитина втратила цікавість до всього, крім комп’ютерних ігор чи соцмереж? Їй не хочеться спілкуватися й допомагати по господарству?
Шукайте причину. Найімовірніше, гаджети в поведінці дитини не винні. Школяр просто засидівся в чотирьох стінах, йому все набридло і він просто не знає, куди себе подіти. І гаджет він бере просто за звичкою. У «досмартфонну» епоху знуджені діти плювали в стелю, длубалися в носі, плели кіски з бахроми на шторах чи відривали мухам лапки.
Що робити. Людям іноді хочеться побути у своєрідній «сплячці» день чи два. Однак, якщо така поведінка триває довше, слід активно «розворушити» вашу дитину. Змініть її розпорядок дня, якомога більше залучайте до побутових справ.
Мамі часом здається, що легше прибрати у квартирі самій, ніж змусити сина чи доньку витирати пил із радіаторів. Однак у дітей є дивовижна властивість: перші п’ять хвилин вони ниють, що їм не хочеться і взагалі «лапи болять і хвіст відвалюється». Але варто мамі витерпіти ці п’ять хвилин ниття і спокійно наполягти на своєму, дитина почне ворушитися. Так, спочатку, як зомбі на прогулянці. Але ще зо п’ять хвилин — і диво! Дитина втягується в роботу, з’являється ентузіазм (фізичне навантаження на якомусь етапі стимулює виробництво гормону задоволення) — і її не впізнати!
Замість сонного лінивця ви маєте жваву дитину. Головне, не дати їй можливості знову надовго «зависнути» в гаджеті.
Порушення сну
Ваша дитина довго не засинає? Скаржиться на безсонну ніч? Часто прокидається? Недосипання може позначитися на її здоров’ї та здатності до навчання.
Шукайте причину. Можливо, дитина дивиться телевізор чи мультики на ґаджеті перед сном? Блакитне світло екрану занадто стимулює мозок, налаштовує його на неспання. Другою причиною може бути те, що дитина не вимикає інтернет на планшеті чи телефоні, а вночі він «дзенькає» й моргає, коли надходять сповіщення. Якщо дитина дивиться разом із вами новини по телевізору — це теж може стати причиною безсоння. Вона сприймає некритично та надмірно емоційно інформацію, яка надходить із телеекрану. А може, у школяра виник конфлікт з онлайн-друзями чи ним намагається маніпулювати інтернет-зловмисник?
Що робити. Хоча б за годину до сну встановіть заборону на використання гаджетів і перегляд телевізора. Спокійна гра, душ і чистка зубів, душевне спілкування з батьками, цікава (паперова!) книжка, заспокійлива музика — ось що має заповнити цю годину.
Якщо потрібно, прибирайте на ніч усі гаджети з дитячої кімнати, встановлюйте через «батьківський контроль» блокування їх на час сну, вимикайте вай-фай… Ваш син чи донька мають відновити здатність спати — і вволю відіспатися!
Не допомагає — отже причина не в голубому світлі, а щось глибше. Говоріть із дитиною, викликайте її на щирість. Дізнайтеся, що її тривожить, з ким вона спілкується в інтернеті, що її лякає, засмучує і, навпаки, викликає радість. Можливо, ви натрапите на джерело стресу, яке не дає спокійно спати вашому синові чи доньці. Якщо ви маєте змогу звернутися до дитячого психолога, зробіть це обов’язково.
Самотність, сум, плаксивість, спроби приховати сторінки, переглянуті в інтернеті
Якщо ваша дитина має проблеми з однолітками, а на дистанційному навчанні почувається самотньо, то її думки постійно крутяться навколо булінгу, образ, і надмірна кількість «екранного» часу тільки посилює ці симптоми. Однак причина може ховатися і глибше.
Шукайте причину. Якщо в школі ваш син чи дочка страждає від булінгу, пам’ятайте: знущання може знаходити продовження й у цифровому середовищі, зокрема в соцмережах. Якщо це справді так, вам доведеться підключати вчителя, батьківський комітет і активно братися за захист своєї дитини.
Якщо булінг ні при чому, перевірте, яке інформаційне середовище побудувала собі ваша дитина. Можливо, вона побачила шокуюче відео, прочитала щось страшне або не може позбутися якоїсь руйнівної для дитячої психіки ідеї (згадайте «групи смерті», «Момо», «Синій кит»). Часом діти отримують доступ до порнороликів або відео зі сценами насильства й пересилають їх один одному в мессенджерах — для дитячої психіки це може бути руйнівним ударом.
Що робити батькам. Як і у випадку порушення сну, вам слід дізнатися в дитини, що з нею відбувається, і допомогти впоратися із ситуацією булінгу, розвіяти її страхи щодо погроз незнайомців в інтернеті, поговорити з батьками дітей, які надіслали шокуючі відео тощо. Знову ж таки, за можливості радимо звернутися до дитячого психолога.
Другим кроком (якщо ви досі цього не зробили) має стати встановлення на дитячому обліковому записі «батьківського контролю» й налагодження жорсткої фільтрації доступних інтернет-ресурсів.
Ви можете перекрити доступ дитини на сайти з інформацією, що руйнує її спокій. Скоротити час перебування дитини онлайн, відводячи більше часу на родинне спілкування та спільні розваги. Спрямувати її увагу на інтернет-ресурси, які допоможуть їй розвивати креативність, навчати, розважати. Заблокувати перегляд дитиною коментарів із нецензурними висловлюваннями на її пости в соцмережах, заблокувати та поскаржитися на авторів таких коментарів тощо.
У жодному разі не забороняйте соцмережі, месенджери та користування інтернетом зовсім — дитина лише образиться, засмутиться або розсердиться. А вам, навпаки, життєво важливо знову стати її найближчою довіреною особою!
Пам’ятайте, у всесвітній мережі більше котиків і розумних навчальних відео, ніж «синіх китів». Допоможіть вашій дитині створити безпечне онлайн-середовище. І стежте, аби вона більше спілкувалася з живими людьми, а не з «аватарами» на форумах.
Читайте також:
22.09.2020