Учні перших-четвертих класів святкуватимуть День іменинника, приділятимуть увагу музиці та малюванню, а також постараються більше дізнатися про своїх бабусь і дідусів. До уваги батьків — кілька підказок, чому приділити особливу увагу цього шкільного тижня.

Яке типове уявлення про ідеальне робоче місце школяра? Стіл біля вікна, зручний стілець, настільна лампа, полички й шухляди… Однак облаштувати таке місце може не кожна родина — особливо коли йдеться про однокімнатну квартиру.

Та виявляється, навіть маючи ідеальне робоче місце (окрему кімнату) учень молодшої школи частіше робитиме уроки там, де ближче допомога дорослого. Це означає: на кухні чи в загальній кімнаті (вітальні).

Якщо ви не маєте змоги облаштували стаціонарний міні-кабінет для свого школярика, цілком можна забезпечити йому комфортне «мобільне» робоче місце. Головне, щоби робити уроки було нешкідливо для очей і постави, а також для нервової системи школярика. При облаштуванні «мобільного» місця для виконання домашніх завдань слід враховувати кілька моментів.

Діти — як квіти: їм потрібно багато денного світла. Тому дитина має щоразу сідати за стіл так, щоби світло з вікна падало згори і трохи зліва (а якщо дитина — шульга, то з правого боку, аби рука не відкидала тінь на зошит). Спиною до вікна при цьому сидіти, боком чи обличчям, обирайте залежно від того, наскільки вид за вікном симпатичний/відволікає та скільки світла це вікно забезпечує.

Дитина не повинна мружитися від надто яскравого світла в очі і, навпаки, напружувати зір у тьмяному світлі. Якщо світла бракує, слід вмикати світильник на стелі і, можливо, додатково ставити настільну лампу.

Лампу слід вибирати з абажуром чи плафоном білого чи світлих відтінків. Лампа найкраще — світлодіодна з матовим білим напилюванням. Потужність світіння такої лампи має відповідати яскравості 60-ватної лампи розжарювання.

У розпорядженні школярика має бути ділянка столу довжиною не менш як 120 см, а шириною — щонайменше 60. Це дозволить дитині зручно покласти на поверхню столу зошит, підручник, розкласти ручки-олівці-лінійки, комфортно писати.

Місце за столом (стійкою, «островом») для дитини слід також обрати з таким розрахунком, щоби ви не ходили туди-сюди в неї за спиною й не зачіпали стілець.

Найкраще, щоби навіть тимчасове місце за столом у дитини було «постійним» — якщо дитина з дня в день робить уроки саме тут, то заставляти цю площину кухонним приладдям чи зганяти дитину на інше місце не слід. Це «приватна територія», поважайте її!

Ваші син чи донька ростуть. І з року в рік їм буде потрібен усе вищий стіл та стілець. І для стаціонарного, і тим більше для «тимчасового» робочого місця найкраще вкластися в офісний стілець з ортопедичною спинкою, регулюванням висоти та підставкою для ніг.

Дивіться передусім на якість і не економте. Бюджетні варіанти надто швидко виходять із ладу, а стілець має витримати вашого коника-стрибунця хоча б до п’ятого класу!

Що дать така інвестиція? По-перше, дитина зможе займатися за будь-яким столом удома — хоч за письмовим, хоч за обіднім, хоч за барною стійкою на кухні. Головне, відповідно відрегулювати висоту стільця: край столу має бути на такій висоті, щоби дитина сидячи

По-друге, підставка під ноги не дасть їм звисати. Малюку буде зручно сидіти, і він не буде соватися чи розхитувати стілець.

Ортопедична спинка підтримуватиме правильну поставу. Звісно, слідкувати за тим, чи правильно дитина сидить, коли читає й пише, усе одно доведеться дорослим чи старшим братам-сестрам. Однак із правильною опорою малюку легше зберігати правильне положення.

Підручники, зошити, ручки, лінійки, олівці… Починаючи з другого класу, їх ставатиме дедалі більше. Однак не можна допускати, щоби вони «розповзалися» по всій квартирі, а дитина постійно відволікалася на пошуки потрібного приладдя. З другого боку, захаращувати кухню підручниками, зошитами та баночками з гуашшю теж не годиться.

Простим рішенням стане пересувна тумбочка на коліщатках. Трьох шухляд (полички та двох шухляд) буде цілком достатньо, аби помістити в ній усі зошити, контурні карти та канцприладдя. Головне, аби дитина (під контролем батьків, звісно) періодично наводила там лад.

Для молодшого школяра, який навчається за системою «Світ чекає крилатих» не треба навіть тумбочки — у перший-другий рік навчання йому вистачить двох коробок з-під паперу. Одна — архів для вже пройдених посібників, а також готових творчих проєктів (малюнки, аплікації, аркуші самостійних робіт з виставленими оцінками) — стоятиме десь у шафі. Згадані проєкти радимо одразу після демонстрації родині складати в архів, а не зберігати разом з актуальними робочими зошитами. Так дитині набагато легше підтримувати лад у шухлядах чи коробці. А використані зошити-посібники зберігати обов'язково, адже час від часу в нових посібниках даються вправи на повторення і посилання на теоретичний матеріал, викладений у попередніх випусках.

Друга коробка — органайзер із відділеннями. Її можна зробити самотужки, зробивши три-чотири перегородки в коробці, скажімо, з-під паперу. Дитина зможе в ній покласти чи поставити робочі зошити, альбоми, ручки, олівці, лінійку тощо, якими пона користується зараз.

Поки школярик робить уроки, коробка-органайзер стоїть поряд. Коли все виконано й рюкзак на завтра зібрано, решта шкільного приладдя повертається в коробку, а сама вона — на постійне місце: у шафу, на підвіконня тощо.

Запасні ручки, олівці, гумки тощо радимо зберігати окремо під контролем дорослих. Інакше вже за тиждень ви отримаєте купу безладно перемішаних ручок без ковпачків, надгризених гумок, затуплених олівців, використаних стержнів та іншого сміття. Натомість щотижня перебирайте разом із дитиною її пенал, вилучайте непотріб і додавайте приладдя, яке закінчилося.

Повторимо: телевізор, планшет чи новини по радіо вмикати не варто. Дитяча (і взагалі людська) увага — обмежений ресурс. Її треба оберігати.

А от тиха фонова музика без слів, що допомагає зосередитися, може звучати. Це залежить від того, як до такого супроводу ставиться сама дитина.

Загалом, цілковитої тиші не потрібно. Дитина спокійно знавчатиметься на кухні, поки ви поряд готуєте обід. Звісно, вмикати м’ясорубку чи відбивати молотком м’ясо не варто: це дитину точно відволікатиме. А от різати салат чи варити борщ ви точно зможете.

Школярик спокійно робитиме домашку, знаючи, що будь-якої миті можна звернутися до вас за порадою. А ви «без відриву від виробництва» зможете проконтролювати, що всі підрахунки робляться на чернетці, а дитина не «перескочила» до виконання письмових завдань до повторення теоретичного матеріалу.

Сподіваємося, наші поради стануть у нагоді тим, хто не може забезпечити своїй дитині зручного стаціонарного робочого місця. Пам’ятайте: головне — дбати щиро і з розумом про здоров’я та навчальні успіхи дитини!