Якщо ви не працюєте у сфері журналістики, видавничої справи і ні разу не український філолог, навряд чи пильно відслідковуєте зміни у правописі. Хіба що вже більш як рік час від часу спотикаєтеся у медіа через слова «проєкт», «віцепрем’єр» і «пів години».

У початковій школі діти навчаються за нормами нового правопису, що чинний з 2019 року. І якщо ви звично порадите дитині писати «пів-Європи», «пів’ящика» чи «півхвилини» — чекайте сліз. Домашнє завдання повернеться покреслене червоним чорнилом.

Водночас як батько чи мати учня початкової школи ви маєте зберігати імідж дорослого, якому відомі відповіді на всі запитання, — заради душевного комфорту й дитячої безтурботності згаданого учня. А ми вам у цьому допоможемо, забезпечивши кількома посиланнями, які можуть зручно вмоститися у вигляді ярличків на вашому смартфоні — і в потрібний момент підказувати: «пів Європи», «священник» і навіть «вебсторінка».

Відповість довідка на Офіційному сайті української мови — Чинний правопис. Обираєте потрібну вам рубрику — і отримуєте довідку з фонетики, орфографії, синтаксису та пунктуації відповідно до правил найновішого правопису, запровадженого 2019 року.

Якщо ви бажаєте перевірити, чи всі основні зміни у правописі вже знаєте і застосовуєте, можна завантажити їх стислий огляд на сайті Міністерства освіти і науки. А ще можете скачати повний текст.

Часом ми не знаємо усіх значень якогось слова, не впевнені, чи доречно його вживаємо, або не можемо визначити, яке з двох слів слід обрати у певному випадку. (Добре, не гугліть: усмішка — щира і приязна, а посмішка — недобра чи нещира, глузлива, іронічна)

А ще, буває, ми замислюємося: це літературне слово чи суржик? Наприклад, скритність? Онлайн-версія 11-томного класичного Словника української мови: академічного тлумачного словника (1970—1980), за яким можна сміливо перевіряти і літературний/розмовний «статус» слова, і його тлумачення, — це ваш порятунок. (Побалуємо вас ще раз: скритність, хоч і нагадує суржик, має свою «екологічну нішу» як слово, що вживали корифеї укрліту). Тут же знайдете і наголоси, і всенародно «улюблену» форму родового відмінка однини чоловічого роду.

Наголошування, відмінки, форми однини і множини часом доводять до сказу навіть професійних редакторів. Слово «легені» — о’кей, знаємо. А як правильно — легенів чи легень? Актуальне запитання для батьків, діти яких вивчають будову тіла тварин і людини на предметі «Всесвіт».

Відповідь можна знайти на ресурсі Український лінгвістичний портал. Друкуєте будь яке слово у віконці ліворуч — і отримуєте правильне наголошування та список його форм в усіх відмінках однини і множини (для іменників, прикметників, числівників, займенників), а також усіх способів — для дієслів. (Щодо легенів/легень підкажемо: вживаються обидва варіанти.)

Цей сервіс знадобиться вам не лише як батькам, а й при діловому листуванні. Відкривайте Словник.UA — тут можна дізнатися правильну форму звертання до будь-якого імені та по батькові. А ще є сервіс транслітерації імен англійською мовою!

У сучасній українській початковій школі дітям дають надзвичайно багато сталих виразів. Однак їхнім батькам буває важко дібрати український еквівалент російського фразеологізму — вони знають хіба що «суржиковий відповідник». А онлайн-перекладач, буває, просто калічить такі вислови.

Однак вихід у вас є — Російсько-український словник сталих виразів. У віконці ліворуч «Введіть слово» друкуєте перше слово сталого виразу російською мовою (наприклад «причинить»). Пошук видасть усі російські вирази, що містять це слово, та їхні переклади українською. Вам залишиться обрати найбільш підходящий.

Сподіваємося, ці сервіси зможуть стати вам якось у нагоді, заподіяти чимало користі та завдати добра :)))). А ви не підведете дитину — і залишатиметеся для неї непохитним авторитетом і джерелом мудрості — аж до настання буремного підліткового періоду. Щасти вам!